Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/2795/18
2/357/1655/18
14 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Дубановська І. Д.
при секретарі Боженко Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В березні 2018 року до суду надійшов позов, в якому ОСОБА_1 просив: розділити майно, яке придбане ним та ОСОБА_2, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ним право власності на 1/2 її частину та залишивши за ОСОБА_2 1/2 її частину.
Позов обґрунтований наступним.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі із 25.10.2003 року, який 15.09.2010 року був розірваний, відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
В період шлюбу вони придбали кватиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2
Їм не вдалося досягти згоди, щодо розподілу квартири, ОСОБА_2 вважає себе її власником, документи на неї ОСОБА_1 не надає.
Правовими підставами позову є ст.ст. 60, 69 СК України.
Впродовж підготовчого провадження відповідачем було подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, згідно уточнення якої просить: поділити майно, що відноситься до спільної сумісної власності подружжя, залишивши за нею, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/3 частини квартири № 30 в житловому будинку № 67, розташованому за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Узин, вул. Михайла Грушевського (Куйбишева), житловою площею 27,9 кв.м., загальною площею 49,8 кв.м.; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини квартири № 30 в житловому будинку № 67, розташованому за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Узин, вул. Михайла Грушевського (Куйбишева), житловою площею 27,9 кв.м., загальною площею 49,8 кв.м.; покласти на ОСОБА_1М, понесені нею судові витрати.
Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши подану уточнену зустрічну позовну заяву, прийшов до висновку про доцільність її прийняття до розгляду із первісним позовом, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 ЦПК України зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності предявляються в суді за місцем розгляду первісного позову.
Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно, приймаючи до уваги, що вимоги за первісним та зустрічним позовами взаємопов'язані, спільний їх розгляд є доцільним, форма і зміст зустрічної позовної заяви відповідає вимогам, встановленим ст.ст.175,177 ЦПК України, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов та об'єднати його в одне провадження з первісним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.193, 194, 197, 198, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Об'єднати в одне провадження первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Відповідач за зустрічним позовом має право надіслати відзив на зустрічну позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення іншим учасникам копії відзиву та доданих до нього документів.
Позивач за зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті, має право підготувати відповідь на відзив, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, направити відповідачу та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.
Відповідач за зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті, має право підготувати заперечення на відповідь на відзив, та направити іншим учасникам справи та суду з підтвердженням такого направлення.
У разі ненадання учасниками розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_3