Рішення від 14.11.2018 по справі 153/1230/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2018 р.

Справа153/1230/18

Провадження2/153/343/18-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із даним позовом. Вказала, що 30 квітня 1988 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Через постійні конфлікти, суперечки їх спільне життя стало неможливим. У зв'язку із цим спільне життя із відповідачем та шлюбні відносини були припинені та з 2010 року вони проживають окремо. За наведених обставин, їхній шлюб носить формальний характер, тому виникла необхідність в юридичному оформленні розірвання шлюбу. Майнових спорів між ними немає. Діти повнолітні та проживають разом із нею. Відповідач добровільно розірвати шлюб відмовляється. Тому вона змушена звернутися до суду із даним позовом та просити суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. В прохальній частині позовної заяви просить суд справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення із відміткою « адресата відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України - днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважаю за можливе провести судове засідання за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі судом встановлено, що 30 квітня 1988 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 24, остання змінила своє дівоче прізвище на прізвище чоловіка ОСОБА_2 (свідоцтво про шлюб серії І-БВ№191361 (а.с.6). Із копії свідоцтва про народження серії І-АМ № 113624 встановлено, що 09 червня 2000 року в селі Русава Ямпільського району, Вінницької області народився ОСОБА_3, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7). Із копії свідоцтва про народження серії І-БВ № 320589 встановлено, що 11 липня 1989 року в смт. Ярмолинці, Ярмолинецького району, Хмельницької області народився ОСОБА_4, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що згідно з Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст. 110 Сімейного Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

У ст. 17 Закону України №3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».

Так, ч.1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647/98).

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб позивач при реєстрації шлюбу своє прізвище «Чемерис» змінила на прізвище чоловіка ОСОБА_1, заявила вимогу про залишення їй прізвища ОСОБА_1, а тому суд має підстав для залишення їй прізвища ОСОБА_1.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок.

Керуючись ст.12, 13, 76, 77, 81, 82, 89, 95, 206, 247, 263, 264, 265, 268 ЦПК України і на підставі ст.ст.4, 110, 111, 112, 113 СК України, ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований 30 квітня 1988 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ярмолинецького районного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 24.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Позивач:ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителька вул. Молодіжна, 33 в смт. Ярмолинці, Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель ІНФОРМАЦІЯ_5.

Головуючий М.М. Дзерин

Попередній документ
77831083
Наступний документ
77831085
Інформація про рішення:
№ рішення: 77831084
№ справи: 153/1230/18
Дата рішення: 14.11.2018
Дата публікації: 16.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу