"14" листопада 2018 р.
Справа153/1491/18
Провадження2/153/425/18-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду із даним позовом. Вказала, що 04 травня 1996 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у них народилась донька, яка на даний час повнолітня. Шлюбні відносини з відповідачем фактично припинено, спільно не проживають. Одруження з відповідачем виявилось невдалим. Сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим, у них виникли непорозуміння та різні погляди на життя. Між ними перестала існувати нормальна моральна атмосфера в сім'ї, побудувати сімейні відносини між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги вони не змогли. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено, тому за її переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Відповідач добровільно розірвати шлюб відмовляється. Тому вона змушена звернутися до суду із даним позовом та просити суд постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши надані матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступного.
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі судом встановлено, що 04 травня 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів цивільного стану міста Сорока, Республіка Молдова, позивач змінила своє прізвище ОСОБА_3 на прізвище Шарко (копія свідоцтва про шлюб серії СМ № 215237 (а.с.5-6).
Відповідно до ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні, та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.1 ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що згідно з Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У ст. 17 Закону України №3477-IV від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зазначено, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права».
Так, ч.1 ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя. Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява №44647/98).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб позивач при реєстрації шлюбу своє прізвище «Пушкаш» змінила на прізвище чоловіка Шарко, заявила вимогу про залишення їй прізвища Шарко, а тому суд має підстав для залишення їй прізвища Шарко.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до квитанції №64 від 09 жовтня 2018 року позивачем ОСОБА_1 при поданні позовної заяви про розірвання шлюбу сплачено судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок (а.с.1).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги ОСОБА_1, останній необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 352 гривні 40 копійок. Крім того, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 на її користь слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 352 гривні 40 копійок. Така сума є різницею між сплаченим судовим збором позивачем та його частиною, яка підлягає поверненню з державного бюджету.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 3, 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 200, 206, 223, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України,
Позовні вимоги - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 04 травня 1996 року відділом реєстрації актів цивільного стану міста Сорока, Республіка Молдова, актовий запис № 54.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити Шарко.
Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительці вул. Польова, села Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 09 жовтня 2018 року за квитанцією №64 в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, тобто в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі села Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки вул. Польова, села Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1, судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Позивач:ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька вул. Польова, села Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі села Велика Кісниця, Ямпільського району, Вінницької області.
Головуючий М.М. Дзерин