Справа №345/4369/17
Провадження № 1-кп/345/136/2018
13.11.2018 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження № 12017090170001509 та № 12017090170001673 про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ясень, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, не працюючого, освіта середня, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України, за ст. 185 ч.2 КК України, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, не працюючого, освіта середня, не одруженого, без утриманців, судимого 03.04.2017 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ст.185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт, 25.04.2018 року Калуським міськрайонним судом за ст. 389 ч.2 КК України , згідно ст.71 КК України до 5 місяців 20 днів арешту, громадянина України, за ст..185 ч.2 КК України, -
що ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену за попередньою змовою групою осіб.
ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) , повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Злочин вчинено при наступних обставинах:
04.11.2017 року о 14.02 годин ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проходили повз ТЦ «Гостинний дім», що за адресою: м.Калуш, вул.Дзвонарська,14, де побачили неповнолітню ОСОБА_5 .. В цей момент ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно домовились про вчинення таємного викрадення майна у ОСОБА_5 , розподіливши між собою ролі.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, ОСОБА_6 , проходячи справа від ОСОБА_5 , виконуючи роль у вчиненні злочину, відштовхнув її, щоб відвернути увагу, а ОСОБА_7 в свою чергу, повторно, таємно, викрав з правої кишені куртки ОСОБА_5 мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 5, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , золотистого кольору, вартістю 4 500 грн. у чохлі-книжечці червоного кольору, вартістю 150 грн., у якому знаходилась карта пам'яті формату MicroSD, об'ємом 32 Гб, вартістю 405 грн. та сім-карта оператора мобільного зв'язку «ВФ Україна», вартістю 30 грн., захисне скло , вартістю 200 грн., чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_5 на загальну суму 5 285 грн..
Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні вину визнав та пояснив, що так вийшло і що дійсно 04.11.2017 року він разом з ОСОБА_6 , викрали у ОСОБА_5 в м.Калуш біля ТЦ «Гостинний дім» мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 5, який був в чохлі, з картою пам'яті та картою оператора мобільного зв'язку. З обвинуваченим ОСОБА_6 знайомі з дитинства, про вчинення злочину не домовлялись, все виникло спонтанно. Викрадений телефон вони продали, грошима з ОСОБА_9 поділилися. Через декілька днів , після того як приїхала міліція, вони з ОСОБА_9 викупили телефон у тої жінки, якій продали. Умисел на викрадення телефону виник раптово. У вчиненому розкаявся, просить суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 суду пояснив, що нікого спеціально не штовхав, просто не побачив цієї дівчини. Попередньо з ОСОБА_7 про вчинення крадіжки не домовлявся. Він навіть не знав, що сталась крадіжка. В подальшому він давав гроші, щоб викупити телефон. Вину у вчиненому злочині визнав після дослідження письмових доказів . Просить суворо не карати, оскільки на утриманні у нього двоє дітей, збитки відшкодовані.
Крім визнання вини обвинуваченими, винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується показаннями потерпілої, свідка, письмовими та речовими доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, які суд вважає належними та допустимими доказами.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 , в присутності матері ОСОБА_10 , суду пояснила, що 04.11.2017 року вона була в ТЦ «Гостинний дім», що в м.Калуш по вул.Дзвонарська, і йшла з магазину. Дійшла до лавочки, і її штовхнули, однак вона спочатку на це уваги не звернула. Пройшла ще метрів 20 м і виявила відсутність телефону, тому вернулась в «Гостинний дім» і спитала , чи не залишала телефон. Їй відповіли, що телефону її в магазині немає. Потім вона зустріла знайому і подзвонила на свій номер, однак постійно вибивали. Після цього вона з своїм хлопцем поїхали в поліцію і написала заяву про викрадення телефону. Претензій до обвинувачених не має.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона придбала телефон по вул. Пушкіна в районі свого будинку і заплатила гроші. Телефон приносив їй ОСОБА_7 . А потім прийшли до неї працівники поліції і розказали, що телефон викрадений і вона віддала телефон.. З вигляду ОСОБА_12 також знайомий. Гроші повертали частково один обвинувачений, частково другий обвинувачений, приходили поодинці, а не разом. Через який час вони повертали їй гроші не пам'ятає.
Крім показів потерпілої та свідка, вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується також письмовими доказами, що надані суду, а саме:
- протоколом оглядом речей від 07.12.2017 року та додатком до протоколу огляду речей , згідно якого було проведено огляд мобільного телефона марки Samsung Galaxy J 5 (а.с. 69,70 );
- протоколом огляду місця події від 06.12.2017 року , який був проведений в приміщенні службового кабінету № 402 адмінбудівлі Калуського ВП, з участю понятих. Проведеним оглядом встановлено: у приміщенні даного кабінету гр. ОСОБА_6 добровільно видав мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 5 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вказавши, що це саме той телефон, який він 04.11.2017 року таємно викрав із кишені куртки невідомої дівчини в м.Калуш по вул.Дзвонарській (а.с.71) ;
- протоколом огляду речей від 15.12. 2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 , згідно якого предметом огляду являється CD-R диск оранжевого кольору. При вмиканні файлів огляду представляється відеозапис із камери відео спостереження , яка розташована на фасаді ТЦ «Гостинний дім». На момент огляду на вказаній території знаходяться громадяни, які рухаються у різні напрямки на лавках сидять також громадяни. О 14:01:42 зі сторони входу в торговий центр « Гостинний дім» виходить потерпіла ОСОБА_5 , яка повільно рухається у напрямку асфальтованої доріжки, яка веде у сторону мосту. О 14:01:52 із верхнього боку огляду камери виходять особа №1, а за ним особа № 2, які швидко рухаються за потерпілою ОСОБА_5 .. О 14:01:57 особи № 1 та № 2 рівняються між собою та про щось розмовляють. Особа № 1 знаходиться справа, особа № 2 зліва. О 14:02:03 особа № 1 лівою рукою швидко схоплює праву руку особи № 2. В цей час по т тротуарній доріжці , у напрямку ТЦ «Гостинний дім» рухаються троє малих дівчат та жінка, які проходять повз потерпілу ОСОБА_5 , осіб № 1 та № 2. О 14:02:07 особа № 1 штовхає потерпілу лівим плечем у правий бік, від чого вона дещо призупиняється. В цей момент особа № 2 виставляє перед собою пакет, тримаючи його у двох руках, перекладає його у праву руку, яким прикривається, а ліву руку засовує у праву кишеню куртки потерпілої ОСОБА_5 , після чого відразу змінює траєкторію свого руху вліво, заходячи під ялинку, що зліва від тротуарної доріжки. Після проведення огляду ОСОБА_6 вказав, що впізнає під особою № 1 себе, який штовхнув ОСОБА_5 , а під особою № 2 - ОСОБА_7 , який вчинив крадіжку телефону з кишені ОСОБА_5 (а.с.72);
- додатками до протоколу огляду речей (а.с.74-78);
- протоколом огляду речей від 06.11.2017 року
- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.12.2017 року, згідно з якою визнано CD-R диск із відеозаписом камер відео спостереження , які розташовані на ТЦ «Гостинний дім» у м.Калуш по вул.Дзвонарська, 14, за 04.11.2017 року та мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 5 IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , речовими доказами по кримінальному провадження № 12017090170001509 (а.с.80);
Також вина обвинувачених у вчиненому злочині підтверджується переглянутим в судовому засіданні СД-диском із записом з камер відеоспостереження з ТЦ «Гостинний дім», що в м.Калуш по вул.Дзвонарська, 14, який визнаний по даному кримінальному провадженні речовим доказом, з якого вбачається, як обвинувачені вчиняють крадіжку мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.73).
Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст.337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог положень процесуального закону, приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочині знайшла своє підтвердження та кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України , як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) , вчинену за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_7 кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) , повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особи винних і обставини справи.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд відносить повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_6 , то суд враховує, що ОСОБА_6 на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що “особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів”, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_6 всі пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, суд, реалізовуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті 185 ч.2 КК України, а саме у вигляді арешту оскільки його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільна.
Суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 статті 75 чи 69 КК України.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд відносить повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття у вчиненому, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_7 , то суд враховує, що ОСОБА_7 на обліку у психіатра не перебуває, перебуває на «Д» обліку з діагнозом «опійна наркоманія», позитивно характеризується по місцю проживання. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за корисливий злочин, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що “особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів”, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , всі пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, суд, реалізовуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 - покарання в межах санкції ст.185 ч.2 КК України, а саме у вигляді арешту, оскільки його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільна.
Суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 статті 75 чи 69 КК України.
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.04.2018 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.389 КК України та призначено покарання п'ять місяців 20 днів арешту. Дане покарання ОСОБА_7 відбув повністю.
ОСОБА_7 вчинив зазначений злочин до постановлення вироку суду від 25.04.2018 року.
Відповідно до ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно ст. 70 ч. 4 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Таким чином, відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_7 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, слід призначити остаточне покарання у вигляді арешту.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання -3 (три) місяці арешту.
До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_6 запобіжний захід -тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання рахувати з 14.00 годин 13.11.2018 року.
ОСОБА_7 визнати винуватим за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання - 6 (шість) місяців арешту.
Згідно ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинання покарання за вироком Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 25.04.2018 року остаточно призначити покарання 6 (шість) місяців арешту.
До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_7 запобіжний захід -тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбування покарання рахувати з 14.00 годин 13.11. 2018 року.
Зарахувати у строк призначеного покарання відбуте повністю покарання у вигляді 5 місяців 20 днів арешту за попереднім вироком Калуського міськрайонного суду від 25.04.2018 року.
Речовий докази:
- мобільний телефон марки Samsung Galaxy J 5, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , золотистого кольору, який передано на зберіганні ОСОБА_5 - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- СД-диск із відеозаписами камер відео спостереження , які розташовані на ТЦ «Гостинний дім», у м.Калуш по вул.Дзвонарська, 14, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 днів з дня проголошення.
Головуючий: