Справа №345/4595/18
Провадження № 2/345/1878/2018
12.11.2018 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пукіш В.В. , розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,-
встановив:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Відповідач по справі являється її колишнім чоловіком , шлюб між ними розірвано 25.05.2005 року. Не зважаючи на факт реєстрації відповідача за адресою по АДРЕСА_1 останній за вказаною адресою не проживає та користується квартирою з вересня 2013 року. У добровільному порядку знятися з реєстрації відповідач не бажає, мотивуючи тим, що немає часу і бажання. З наведених підстав позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме : АДРЕСА_1
У судове засідання позивач не з»явилася , однак подала суду заяву, згідно якої просить суд розгляд справи провести без її участі , позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином , шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області 02 листопада 2018 року , однак у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.
Враховуючи клопотання позивача, суд вважає можливим провести слухання справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Зі ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.01.2007 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить АДРЕСА_1 (а.с.4). У спірній квартирі також зареєстрований і чоловік позивачки ОСОБА_2 (а.с.8), з яким шлюб розірвано (а.с. 10).
Актом, складеним депутатом Калуської міської ради Нижник О.Б. у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від 18.10.2018 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 у даній квартирі зареєстрований , проте не проживає з вересня 2013 року, особистих його речей в квартирі немає. (а.с. 9).
Як випливає з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
На підставі вище наведеного, а також зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, суд дійшов до переконливого висновку, що відповідач ОСОБА_2 будучи зареєстрованим в АДРЕСА_1 , у даній квартирі більше одного року без поважних причин не проживає, житлом не користується, витрат по його утриманню не несе, а тому в суду є всі підстави визнати останнього таким, що втратив право на користування вищевказаним житловим приміщенням.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі згідно поданих квитанцій : 704,80 грн. судовий збір та 800, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 72 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , керуючись ст.ст. , 8,12, 81,141, 258-259, 263, 264, 265, 273, 280-282,352, 355ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням , а саме: квартирою АДРЕСА_1
Стягнути із ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1,останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 1504,80 грн. судових витрат .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду , шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя