Справа №: 343/1689/18
Провадження №: 2-а/0343/56/18
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2018 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi - Тураша В. А.,
секретаря - Лукань О.З.,
позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, поліцейського Долинського СРПП №3 старшого сержанта Костецького Ростислава Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, поліцейського Долинського СРПП №3 старшого сержанта Костецького Ростислава Ігоровича, в якому просив скасувати постанову серії НК №053037 від 03.09.2019 року, винесену поліцейським Долинського ВП СРПП №3 в м.Долина, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 3 вересня 2018 року поліцейським Долинського ВП СРПП №3, старшим сержантом Костецьким Р.І., було винесено постанову серії НК №053037 про притягнення його, ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до змісту постанови, керуючи транспортним засобом, він нібито порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 (рух праворуч), здійснивши поворот ліворуч.
Вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, поліцейський Костецький Р.І. зупинив його 3 вересня 2019 року о 12:08год., та звинуватив в тому, що він нібито повернув ліворуч, де це заборонено, та у зв'язку з цим виніс постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.283 КУпАП - розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст.276 КУпАП - справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» - не є тотожними та мають різне цільове спрямування.
Так, відповідно до Рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5- рп2015 - «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на
місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».
Ч.3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.
Разом з тим, ст.276 цього Кодексу вказує, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, тобто - за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, в даному випадку, за адресою: м. Долина, вул. Яворницького, 8, де розташоване Відділення поліції м. Долини. Проте, поліцейський Костецький Ростислав Ігорович положень Закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.
Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський Костецький Ростислав Ігорович суттєво порушив його права.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з Законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 Кодексу).
Згідно з ч.1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський Костецький Р.І. не дав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.
Таким чином поліцейський Костецький Р.І. проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про
час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Разом з тим, після висловлення звинувачень, поліцейський Костецький Р.І. одразу виніс постанову. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, поліцейський Костецький Р.І., грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП.
Таким чином, були допущені такі порушення:
Відповідач Костецький Ростислав Ігорович незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі
Відповідач Костецький Ростислав Ігорович позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП.
Відповідач Костецький Ростислав Ігорович порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278,279 КУпАП.
Також з отриманої постанови слідує, що він, ОСОБА_2, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, 08.09.2019р., о 12 год. 08 хв., чого фізично бути не могло.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити.
Відповідач, старший сержант поліції Долинського СРПП №3 Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, Костецький Р.І., представник відповідача Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з"явились, причини своєї неявки не повідомили хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому Законом порядку, про що свідчать: розписка-повідомлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.31-32).
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Ч.1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
П. 1 ч.1 ст.20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1ст. 8 ЗУ "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно Конституції та ЗУ "Про Національну поліцію", поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та
неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Пунктом 1.1 зазначених правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 33.4 Правил дорожнього руху, знак 4.2 "Рух праворуч" дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед якими він встановлений.
Судом встановлено, що поліцейським Долинського ВП СРПП №3 старшим сержантом поліції Костецьким Р.І. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 053037 відносно ОСОБА_2, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 255 грн. Однак в даній постанові в графі "дата розгляду справи (число місяць рік)" - вказано - "03.09.2019" (а.с.25).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Відповідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позивач по справі не погоджується з винесеною щодо нього постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою , недоведеною , оскільки 03.09.2018 року на АЗС "ОККО" був відсутній дорожній знак "Рух праворуч", а тому вимоги даного дорожнього знаку він не порушив.
Відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано суду жодних доказів на підтвердження правомірності свого рішеня про накладення адміністративного стягнення на позивача, а саме - доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_2, адміністративного правопорушення, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації правопорушення, тощо.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин , вказаних в оскаржуваній постанові.
Таким чином, доводи позивача відповідачем не спростовані, тому суд знаходить доведеним, що інкриміноване йому правопорушення він не вчинював, а відтак притягнений до адмінвідповідальності неправомірно.
Відповідно до ч. 3. п.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не доведено факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, яке йому інкримінуються, та не надано прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини та, беручи до уваги, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, як передбачено ч. 3 ст. 62 Конституції України, це дає підстави дійти до висновку про необхідність задоволення позову.
Спірна постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, оскільки в діях позивача склад правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП не встановлений, а тому справа про адміністративне правопорушення - підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На пiдставi ст.ст. 7, 9, 247, 251, 268, 280, 283, 284, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2,7-12, 14, 20, 72, 77, 241-246, 250, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, поліцейського Долинського СРПП №3 старшого сержанта Костецького Ростислава Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфурі забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №053037 від 03.09.2019 року, винесену поліцейським Долинського ВП СРПП №3 Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшим сержантом поліції Костецьким Ростиславом Ігоровичем, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті пятдесят п'ять) гривень 00коп., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач: Костецький Ростислав Ігорович, старший сержант поліції СРПП №3 Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області: 77500, Івано-Франківська область м.Долина вул.Яворницького, 8.
Відповідач : Долинське ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, 77500, Івано-Франківська область м.Долина вул.Яворницького,8.
Суддя:
Повний текс рішення виготовлено 14.11.2018р.