іменем України
"12" листопада 2018 р. 145/1535/18
2/145/872/2018
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Мазурчака А. Г.
при секретарі Мигдальській Н.М.,
за участі позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт.Тиврів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
встановив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що рішенням Тиврівського районного суду від 30 липня 2010 року було стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 липня 2010 року і до досягнення ним повноліття.
Коштів, які сплачує відповідач в даній справі, недостатньо для того, щоб забезпечувати потреби дитини.
На даний час вона не працює, веде домашнє господарство та здійснює догляд за сином. Їй одній важко забезпечувати дитину самим необхідним, сплачувати комунальні послуги та забезпечувати свою власну життєдіяльність.
Їх син росте, його потреби збільшуються, тому вона вимушена витрачати багато коштів на його забезпечення та утримання. Дивлячись на щоденний різкий зріст цін та інфляцію, аліменти в розмірі 300 гривень, які на сьогоднішній день стягнуто з відповідача в даній справі, не відповідають навіть мінімальним потребам їх сина.
Рішенням Тиврівського районного суду від 07 жовтня 2015 року відповідача в даній справі позбавлено батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3, 04 травня 2002 року. Але відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Просить збільшити розмір аліментів які було присуджено відповідно до рішення Тиврівського районного суду від 30 липня 2010 року і стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з часу набрання цим рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених в заяві, пояснила, що син навчається в 11-му класі, в неї на його утримання витрачається 10-11 тисяч гривень щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, пояснив, що в нього є інша сім'я і також дитина від другого шлюбу, але він на ту дитину стільки не витрачає, як витрачає позивачка на їх спільного сина. Він позбавлений батьківських прав відносно їх з позивачкою сина, він не має офіційної роботи, живе за рахунок тимчасових заробітків.
Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України та п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Рішенням Тиврівського районного суду від 30 липня 2010 року було ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 липня 2010 року і до досягнення ним повноліття. (а.с. 13).
Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 30.08.2018 року (а.с. 14) та довідкою Гніванського КП "Гніваньводопостач" № 3350 від 21.08.2018 року (а.с. 11).
Із збільшенням віку дитини, необхідністю забезпечення її навчання в школі, відповідно зросли витрати на її утримання.
Зростання цін на товари та продукти харчування через рівень інфляції курсу гривні потягло значне погіршення матеріального стану позивачки, що є загально відомим фактом, який не потребує доказування.
Згідно ЗУ "Про державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років складає 1944 грн.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дитиною прожиткового мінімуму.
Відповідач молодого віку, працездатний, а тому взмозі надавати належну матеріальну допомогу на утримання дитини.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року ст.11 ЗУ « Про охорону дитинства» ст.ст. 141, 180, 183, 192 СК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»
вирішив:
Позов задоволити частково.
Розмір аліментів, присуджених рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від від 30 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 липня 2010 року до досягнення ним повноліття
змінити і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень щомісячно на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили до його повноліття.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від від 30 липня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів повернути в Тиврівський районний суд для приєднання до справи після завершення його виконання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк до Вінницького апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд з дня виготовлення повного тексту рішення, тобто з 15.11.2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Мазурчак А. Г.