Справа№340/428/18
Провадження № 2/340/211/18
08 листопада 2018 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
з участю секретаря судового засідання Фурманюк В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06.09.2010 б/н в сумі 27711 грн. 40 коп., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 999 грн. 83 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 21627 грн. 81 коп., заборгованості за пенею в сумі 3278 грн. 98 коп., штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 1795 грн. 78 коп., судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 кредитного договору № б/н від 06.09.2010 відповідач отримав кредит у розмірі 1000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що його заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку" складає між ним і Банком кредитний договір. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, на відміну від відповідача, який свої зобов'язання перед банком не виконував належним чином, своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору банку не надавав у зв'язку із чим утворилася заборгованість на загальну суму 27711 грн. 40 коп. А тому просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10.08.2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
07.09.2018 відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно якої просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності, оскільки останній платіж за договором ним було здійснено 08.09.2010. Крім того зазначив, що строк дії картки давно закінчився, однак позивач в порушення вимог п.3.1.3 Правил користування кредитною карткою, строк дії картки не продовжив. А тому просить відмовити в задоволенні позову
02.10.2018 позивачем подано відповідь на заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої вважає викладені відповідачем у заяві доводи безпідставними. Зазначає, що строк дії картки пролонговується кожні 12 місяців і згідно довідки про видачу кредитних карт, строк дії останньої картки за даним кредитним договором до 08.2014, з позовом вони звернулися до суду в межах строку позовної давності 17.07.2017, а тому позов є підставним та підлягає задоволенню.
В судове засідання представник позивача АТ КБ "ПриватБанк" не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи. А тому суд вважає за можливе розглянути цивільну справу у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.09.2010 між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 1000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з пільговим періодом 55 днів із кожною тратою кредитних коштів та подальшою сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % на місяць на залишок заборгованості.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.1.5.6 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 «Умов та правил надання банківських послуг».
Згідно п.2.1.1.12.6 Умов, за користування Кредитом і Овердрафтом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку із розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено п.2.1.1.12.13.
Відповідно до п. 2.1.1.12.2.1 клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування (а.с. 10-35).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошима, боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В судовому засіданні встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконував не належним чином, порушуючи умови договору щодо здійснення щомісячних платежів процентів та повернення кредиту допустив утворення заборгованості.
Згідно з представленим розрахунком (а.с. 50-51), станом на 31.05.2018 заборгованість позичальника за кредитним договором становила 27 711 грн. 40 коп., що складається з наступного: 999 грн. 83 коп. - заборгованість за кредитом; 21 627 грн. 81 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3287 грн. 98 коп. - заборгованість за пенею, 500 грн. 00 коп - штраф (фіксована частина), 1295 грн. 78 коп. - штраф (процентна складова).
Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору кредиту, внаслідок чого допустив утворення заборгованості по виконанню кредитних зобов'язань, а тому суд вважає, що позивач вправі відновити свої порушені майнові права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором із відповідача.
Однак, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст.267 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції, висловленій в постанові №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Згідно розрахунку заборгованості (а.с.50-51) та виписки по рахунку (а.с.52-53), 08.09.2010 відповідач сплатив на погашення кредиту 2700 грн. в Косівському відділенні АТ КБ «ПриватБанк» №1, а далі 21.09.2015 відбулось автоматичне погашення простроченої заборгованості в розмірі 752,11 грн. (а.с.53). Отже, доводи відповідача про те, що останній платіж по рахунку було здійснено 08.09.2010, відповідають фактичним обставинам справи.
При цьому суд не бере до уваги, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 06.09.2010 №б/н, останній платіж на погашення кредиту, відповідачем ніби то було внесено 20.10.2015 в сумі 399,68 грн., оскільки згідно виписки по рахунку (а.с.52-53) 20.10.2015 було проведено операції з відміни процентів та штрафів по кредитах військовослужбовців, що не підтверджує факту внесення відповідачем коштів на погашення кредиту.
Пунктом 1.1.7.12 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 розділу Умов та Правил картка дійсна до останнього дня місця, вказано на лицевій стороні картки включно.
Пунктом 2.1.1.12.5 строк погашення процентів по Кредиту щомісячно за минулий місяць; строк повернення кредиту в повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній карточці (в полі MOUNTH).
Позивач надав суду довідку від 02.10.2018, з якої вбачається, що ОСОБА_2 згідно кредитного договору від 06.09.2010 отримував картки за №5577 2129 1735 9237 та №5577 2129 1735 7462, і термін дії картки за №5577 2129 1735 7462 до 08.2014.
При цьому, належних та допустимих доказів про отримання та користування відповідачем кредитною карткою 5577 2129 1735 9237, позивачем в силу вимог статей 77, 78 ЦПК України суду не надано, а відповідач дані обставини заперечив.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач заперечує факт отримання іншої кредитної карти в межах цього кредитного договору, а позивачем не надано доказів продовження строку дії картки або отримання відповідачем у АТ КБ «ПриватБанк» нової кредитної картки з іншим строком дії, суд приходить до переконання про сплив дії кредитної карти відповідача у серпні 2014 року.
Оскільки відповідачем останній платіж було здійснено 08.09.2010, дія картки закінчилась у серпні 2014 року, позов згідно штампу на позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду 26.07.2018, і відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності, суд дійшов висновку про те, що такий заявлено після спливу загальної позовної давності.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що позов до ОСОБА_2 банком заявлено в межах позовної давності, а саме 17.07.2017, оскільки дане твердження спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Одночасно суд враховує, що дійсно частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
При наданні пояснення на відзив, АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що за згодою з відповідачем, між ними була збільшена позовна давність та визначена у 50 років.
Проте, визначений в Умовах та Правилах надання банківських послуг збільшений строк позовної давності не може бути застосований до наявних між сторонами правовідносин, оскільки відсутня письмова згода позичальника на збільшення позовної давності, відповідно до положення частини першої статті 259 ЦК України.
А тому посилання представника позивача на те що відповідно до п.1.1.7.31 строк позовної давності збільшений до 50 років, не може бути взятий до уваги.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року (№61-560св17).
За таких обставин, оскільки позивачем заявлено позов після спливу позовної давності, у відповідності до вимог ч.5 ст.267 ЦПК України не наведено перед судом обґрунтованих доводів про поважність причин пропуску трирічного строку на звернення до суду, а також про наявність обставин зупинення, переривання, чи досягнутої домовленості між сторонами про збільшення строку позовної давності, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову за спливом позовної давності.
Відмовляючи у задоволенні позову, у відповідності до ст.141 ЦПК України, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
в задоволенні позову Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за спливом позовної давності.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «а», персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Суддя: Бучинський А.Б.