Іменем України
13 листопада 2018 року
Київ
справа №820/10315/15
провадження №К/9901/14926/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі суду від у складі судді Сагайдака В.В. від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Яковенка М.М., Лях О.П., Старосуда М.І. від 23 грудня 2015 року.,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 (далі - Позивач), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Реал банк» ОСОБА_3 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» включити ОСОБА_2 з акцептованими вимогами, у сумі 644277,00 грн., до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами, - до вимог вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), а саме до 4 черги переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні позову у повному обсязі. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 (далі - позивач) залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року по справі № 820/10315/15 - залишено без змін.
3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не заявляла самостійно кредиторські вимоги до ПАТ «Реал Банк», не укладала як фізична особа з Банком договорів банківського вкладу або банківського рахунку.
4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Жодні доводи апелянта не спростували правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, позивачем було подано касаційну скаргу, у якій просить:
- скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року.
- ухвалити нове судове рішення про зобов'язання уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» включити ОСОБА_2 з акцептованими вимогами, у сумі 644277 грн. до переліку вкладників ПАТ «Реал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами - до вимог вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних - осіб підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, а саме до 4 черги переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. 09.02.2010 між Приватним підприємством «Град-Н» (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Реал Банк» (далі - Банк) укладено договір банківських рахунків суб'єкта господарювання № 777/08-4/Бт, відповідно до якого Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунки, відкриті Клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками. Також 29.10.2012 р. між Приватним підприємством «Град-Н» (далі - Клієнт) та Банком укладено договір банківських рахунків суб'єкта господарювання № 628/08-1/Бт, відповідно до якого Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунки, відкриті Клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками.
7. ПП «Град-Н» 27.05.2014 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду з кредиторською вимогою, в якій просив визнати кредиторські вимоги до банку, які виникли перед підприємством та знаходяться на рахунку банку № 2600230121536 у сумі 643666,89 грн., а також на рахунку № 2604630121536 у сумі 611,10 грн. Просив належні йому грошові кошти перерахувати на реквізити, зазначені у вимозі.
Заявлені вимоги підприємства 28.03.2015 року акцептовані Банком у сумі 644277,99 грн., про що свідчить повідомлення Банку за № 08-504/431 шляхом внесення до 7 черги переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів.
8. Обставини включення ПП «Град - Н» до 7 черги акцептованих вимог кредиторів були встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2015 року по справі № 922/1077/15.
9. Судами попередніх інстанцій справи № 922/1077/15 встановлено, що відповідно до виписки з особистого рахунку позивача, виданої Банком, станом на 21.03.2014р. на р/р 2600230121536, відкритому у ПАТ «Реал Банк» у позивача, знаходилось 643666,89 грн. Залишок коштів на поточному рахунку № 2604630121536 ПП «Град- Н» код 32565314 станом на 21.03.2014 року складав 611,10 грн
10. Підприємство листами від 04.03.2014 року, 25.03.2014 року, 15.05.2014 року зверталось до банку з проханням повідомити строки виплати грошових коштів. Листом від 11.03.2014р. за № 08-107/657 ПАТ «Реал Банк» повідомив про запровадження тимчасової адміністрації банку у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним, та неможливість здійснення задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
11. Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 року, ПАТ «Реал Банк» №109 віднесено до категорії неплатоспроможних. В той же день, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №10 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Реал Банк». Тимчасова адміністрація запроваджувалась з 03.03.2014 року по 21.05.2014 року. Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Реал Банк» призначено Кадирова В.В. В подальшому 21.05.2014 року правлінням НБУ прийнято постанову №295 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Реал Банк». Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 16.12.2014 року № 146 уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Реал Банк» призначено ОСОБА_3.
12. З наявного в матеріалах справи листа Банку від 13.03.2015 року №08/107/351 вбачається залишок коштів на рахунках, відкритих для ПП «Град - Н» станом на 12.03.2015 року: р/р 2600230121536- 643666,89 грн., р/р 2604630121536 - 611,10 грн..
13. 12.10.2015 року позивач звернулась до відповідача з заявою про включення її до 4 черги переліку ( реєстру) акцептованих вимог кредиторів.
14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач є вкладником в розумінні Закону України № 4452-VI, отже має бути включений до 4-ї черги відповідного переліку ( реєстру ) акцептованих вимог кредиторів.
15. З огляду на положення ЦК України, ГК України посилаючись на те, що позивач, як фізична особа є власником усього майна ПП «Гранд-Н», в тому числі й права вимоги у розмірі 644 277 грн. 99 коп. до ПАТ «Реал Банк», яке виникло на підставі укладених договорів банківських рахунків, а тому в розумінні Закон №4452, має бути включена до 4-ї черги відповідного переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів. Правовим наслідком того, що позивачем кредиторські вимоги до ПАТ «Реал Банк» не заявлені в період з 27.05.2015 р. по 26.06.2014 р., є лише неможливість включення до 1-ї черги переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів, у той час як позовними вимогами є включення до 4-ї черги. Свої вимоги позивач формувала на підставі наявного права власності позивача на майно підприємства та відповідно і на його грошові кошти.
У запереченні на касаційну скаргу Позивач посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень просить залишити їх без змін, у касаційній скарзі відмовити.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
16. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
17. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 р у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначає, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
18. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
19. Згідно п.1, 7 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
20. Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Як встановлено ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
22. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
23. Як свідчать матеріалами справи, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Реал Банк».
24. За змістом ст. 2, 3, 4, 37, 54 Закону № 4452-VI на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
25. За змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
26. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
27. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
28. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.
29. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
30. Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог особи до суб'єкта господарювання - Банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.
31. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону № 4452-VI.
32. Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
33. З аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.
34. Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договору, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.
35. Відповідно до ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній на час прийняття рішень) завданням цивільного судочинства є справедливий неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних прав з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
36. Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
37. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
38. Предметна підсудність, юрисдикція цивільних прав передбачена у ч. 1 ст. 15 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
39. З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи в порядку адміністративного судочинства є помилковим.
40. Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16 та від 27 червня 2018 року у справі № 819/583/16.
41. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
42. Згідно із ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
43. Відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).
44. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
45. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що за предметом спору та суб'єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, а тому судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст. 242, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 820/10315/15 скасувати.
Провадження у справі закрити.
Роз'яснити ОСОБА_2 право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
Суддя Я. О. Берназюк
Суддя М. І. Гриців