Ухвала від 14.11.2018 по справі 288/1442/18

Справа №288/1442/18

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року смт.Брусилів

Слідчий суддя Брусилівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого- ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури в Житомирській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Попільня Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого старшим інспектором відділу моніторингу системи електронного контролю Управління організаційно-аналітичного контролю забезпечення та оперативного реагування ГУ Національної поліції в Київській області, на утриманні має двох неповнолітніх дітей , раніше не судомого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Коростишівської місцевої прокуратури в Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного 13.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060270000318, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

За змістом клопотання та наданих до нього копій матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 12 жовтня 2018 року близько 22 год. 00 хв. між ним та ОСОБА_7 в приміщенні дитячо-юнацької спортивної школи, що розташоване в будинку. АДРЕСА_2 , виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_6 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_7 . Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелома крила лицевої щелепи справа, виражену гематому правої половини обличчя, забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, внутрішньочерепна гематома справа.

Відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров"я України від 17 січня 1995 року № 6 забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив містять ознаки тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним в момент заподіяння.

Своїми діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров"я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор просив обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як він вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 8 років, існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, пов'язані з тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків.

В суді прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, так як ОСОБА_6 вину не визнав, може впливати на свідків, переховуватись від слідства та суду, вважає, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання, покладених на підозрюваного обов"язків .

Представник потерпілого- ОСОБА_4 в суді просила клопотання задовольнити, так як вважає, що існують ризики, на які вказує прокурор.

Захисник ОСОБА_5 в суді просив в задоволенні клопотання відмовити, так як вважає, що пред"явлена підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не є обгрунтованою, так як висновок про те, що діями ОСОБА_6 . ОСОБА_7 були завдані тяжкі тілесні ушкодження зроблені прокурором без проведення судово-медичної експертизи. Ризики, на які вказує прокурор нічим не підтверджені, всі свідки допитані і з ними проведені слідчі експерименти. ОСОБА_6 має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується як за місцем роботи , так і за місцем проживання, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, на лікування потерпілому добровільно перерахував 38000гривень. Просив передати ОСОБА_6 на поруки.

Підозрюваний ОСОБА_6 в суді пояснив, що дійсно він наносив удари потерпілому ОСОБА_7 12.10.2018 року в приміщенні ДЮСШ м. Попільня, про причини та обставини нанесення ударів він розповів при допиті прокурору; чому прокурор вважає, що він вину не визнає є незрозумілим; він добровільно перерахував на лікування потерпілому 38000грн., на потерпілого та свідків не впливав і не збирається впливати; від слідства та суду не переховувався і не збирається переховуватися, на всі виклики з"являвся до прокурора і до суду.

Вислухавши прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження № 12018060270000318, якими прокурор обгрунтовує клопотання, прихожу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13.10.2018 року СВ Попільнянського ВП Коростишіваського ВП ГУНП в Житомирській області за фактом заподіяння ОСОБА_6 ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060270000318, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

16 жовтня 2018 року ОСОБА_6 пред"явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

Факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 підтверджується показами самого ОСОБА_6 та показами свідка ОСОБА_8 , та неповнолітнього свідка ОСОБА_9 , під час яких вони показали за яких обставин ОСОБА_6 вони були завдані потерпілому.

Але прокурором не надано суду доказів того, що тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_7 , є тяжкими тілесними ушкодженнями. Як пояснив в суді прокурор, медична експертиза не проведена, а висновок про тяжкість тілесних ушкоджень він зробив сам на підставі медичних документів ОСОБА_7 , керуючись при цьому Правилами судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ.

За таких обставин, прихожу до висновку, що пред"явлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, не є обгрунтованою, так як відсутній висновок експерта про тяжкість тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_7 , а пред"явлена ОСОБА_6 підозра грунтується на припущеннях прокурора про тяжкість тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором не надано доказів того, що існують підстави вважати що існують ризики , які б давали підстави суду ваважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, які вказані в ч. 1 ст. 177 КПК України

ОСОБА_6 постійно проживає в смт. Попільня, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, з"являється до прокурора та суду, наміру переховуватися не має.

Частиною 1 ст. 194 КПК УКраїни передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов"язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов"язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті.

Враховуючи, що надані прокурором докази не підтверджують обгрунтованої підозри, пред"явленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та не наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, то прихожу до висновку про відмову в задоволенні клопотання .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-179, 183,194 КПК України, слідчий суддя-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
77828122
Наступний документ
77828124
Інформація про рішення:
№ рішення: 77828123
№ справи: 288/1442/18
Дата рішення: 14.11.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Брусилівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження