Іменем України
13 листопада 2018 року
Київ
справа №826/12329/14
адміністративне провадження №К/9901/8202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року (судді: Безименна Н.В. (головуючий), Бєлова Л.В., Аліменко В.О.) у справі №826/12329/14 за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:
- від 13.03.2014 №0000201701, яким позивачеві донараховано податок з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 165 000,00 грн;
- від 26.06.2014 № НОМЕР_1, яким донараховано податок з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 161 217,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки позивач не отримував у 2010 році доходу у вигляді інвестиційного прибутку, а отже і сплачувати податок з доходів фізичних осіб не зобов'язаний.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято контролюючим органом безпідставно з огляду на те, що позивач не отримала інвестиційного прибутку, а негативне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами є збитками, які за правилами підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.01.2014 № 608/26-58-17-01-17-2991506804, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_4 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 165 000,00 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.2014 №0000201701, яким позивачеві донараховано податок з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 165 000,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення, головним управлінням Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято рішення від 16.06.2014 №8482/7/26-15-10-09-25 про збільшення суми податку з доходів фізичних осіб на суму 161 217,00 грн. та залишення податкового повідомлення-рішення від 13.03.2014 №0000201701 без змін.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві 26.06.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031701, яким позивачеві донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 161 217,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивач не здійснила декларування отриманого доходу (інвестиційного прибутку) у розмірі 2 174 780,00 грн, який отримала у вигляді вартості безоплатно отриманої частки у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» у розмірі 2 174 780,00 грн. (2 199 780,00 грн. номінальна вартість - 25 000,00 грн. понесені витрати).Таким чином, сума грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті позивачем, на думку контролюючого органу, становить 326 217,00 грн. (2 174 780,00 грн.*15%).
Судами встановлено, що ОСОБА_4 придбала частки у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» згідно договорів купівлі-продажу корпоративних прав: від 23.01.2009 у ОСОБА_7 0,01% частки вартістю 220,00 грн; від 23.01.2009 у ТОВ «Минута» 99,99 % частки номінальною вартістю 2 199 780,00 грн, за ціною 25 000,00 грн.
Судами також встановлено, що позивач продала частки у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі: від 18.12.2009 Компанії «Уайт Лайон ЛТД» у розмірі 50 % номінальною вартістю 1 100 000,00 грн. за ціною 10 000,00 грн; від 17.02.2010 ОСОБА_9 у розмірі 50 % номінальною вартістю 1 100 000,00 грн. за ціною 10 000,00 грн.
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, посилається на висновки акту перевірки щодо порушень позивачем норм податкового законодавства в частині оподаткування отриманого позивачем доходу (інвестиційного прибутку), вказує, що судами не було враховано того, що позивач придбала частку у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» номінальною вартістю 2 199 780,00 грн за ціною 25 000,00 грн, а отже отримала дохід у вигляді вартості безоплатно отриманої частки у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» на суму 2 174 780,00 грн. Аналогічні доводи містить апеляційна скарга, інших обґрунтувань в касаційній скарзі не вказано.
9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо неотримання позивачем інвестиційного прибутку та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року просить залишити без змін.
10. Господарський кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1.Частина перша статті 167.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
11. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт в) пункту 1.3 статті 1.
Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
11.2. Пункт 8.2 статті 8.
Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є собою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
11.3. Підпункт 9.6.2 пункту 9.6 статті 9.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
11.4. Підпункт 9.6.3 пункту 9.6 статті 9.
Якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.
11.5. Підпункт 9.6.6 пункту 9.6 статті 9.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.
12. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
13. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
15. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.
16. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
17. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в силу приписів підпункту 9.6.2 пункту 9.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивач не отримала інвестиційного прибутку, оскільки такий дохід розраховується, як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, а отже враховуючи, що позивач отримала негативне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (20 000,00 грн (дохід від продажу інвестиційного активу) - 25 220,00 грн (витрати понесені у зв'язку з придбанням такого активу) = -5 220,00 грн), яке є збитками та за правилами підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
18. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що номінальна вартість частки у статутному капіталі не тотожна та не завжди дорівнює її ринковій вартості. Номінальна вартість є незмінною , натомість ринкова вартість може бути як вищою так і нижчою від номінальної, а може і відповідати їй, та залежить від ряду факторів, які формуються на ринку (попит, пропозиція, динаміка торгів тощо) в певний момент часу.
При цьому контролюючий орган не вказував на те, що ціна під час купівлі та реалізації часток у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» не відповідала ринковій вартості таких часток, як і не було надано доказів, що на час реалізації часток у статутному капіталі ТОВ «КИР-Х» ринкова вартість була тотожною чи повинна бути тотожною їх номінальній вартості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
20. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем норм податкового законодавства.
21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року слід залишити без задоволення.
22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі № 826/12329/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду