Провадження №3/243/2873/2018 Справа № 243/7136/18
09 листопада 2018 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорську та Слов'янську Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1,
за ст.130 ч.3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 013481 від 17.07.2018 року, вбачається, що 17 липня 2018 року, близько 21-ї години 20 хвилин, ОСОБА_1 в м. Миколаївка, по вулиці Миколаївській, біля буд. 97, керувала моторолером «Муравей» б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук) та відмовилась від продування алкотестеру «Drager» та проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків, чим порушив п.п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Дослідженням змісту протоколу вбачається факт внесення змін щодо кваліфікації дій правопорушника, а саме, в частині ст. 130 КУпАП. У протоколі міститься виправлення, зроблене іншим кольором, арабської цифри «1» на римську цифру «ІІІ».
Як встановлено аналізом матеріалів справи, вказане виправлення було здійснено після складання протоколу серія БД №013481 від 17.07.2018 року та вручення його копії ОСОБА_1
Тобто, на момент складання вказаного протоколу дії ОСОБА_1 були кваліфіковані, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
У судовому засіданні встановлено, що постановою Слов'янського міськрайонного суду від 03.07.2018 року № 243/5247/18, та постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.09.2017 року № 243/7599/17, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Отже, дії ОСОБА_1, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серія БД № 263673 від 16.07.2018 року, з самого початку були кваліфіковані не вірно за ч.1 ст. 130 КУпАП, при наявності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Слід звернути увагу, що відповідно до розділу ІІ ч.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 243 від 17.03.2017 року - Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу пр о адміністра тивне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Підсумовуючи викладене, оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1, закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_3