13 листопада 2018 року
Київ
справа №9901/873/18
адміністративне провадження №П/9901/873/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Президента України, Міністерства оборони України, Верховної Ради України про визнання протиправними та недійсними рішень, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди,
30.10.2018 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України, Міністерства оборони України, Верховної Ради України, в якому просив:
- визнати протиправним та недійсним Указ Президента №16/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях»;
- визнати протиправним та недійсним Наказ Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей»;
- визнати протиправним та недійсним погодження Верховною Радою України рішення Президента про використання Збройних Сил України та інших, утворених у відповідності до законів України, військових формувань для відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей;
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, що виразилися у нападі на цивільні об'єкти, які знаходяться під захистом норм міжнародного гуманітарного права;
- стягнути на користь позивача з державного бюджету України моральну шкоду в розмірі, визначеному судом.
Статтею 1 Кодексу адміністративого судочинства України (далі - КАС України) визначено, що КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Глава 2 КАС України визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. Дана глава КАС України також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних судів.
Згідно з частиною 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Частиною першою статті 20 КАС України визначено перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним.
Решта публічно-правових спорів підсудні Окружним адміністративним судам.
З поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано позовні вимоги щодо оскарження дій та рішень як Президента України та Верховної Ради України, так і Міністерства оборони України.
Відтак, з числа заявлених Верховному Суду як суду першої інстанції вимог (з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС України), підсудні лише позовні вимоги, що звернені до Президента України та Верховної Ради України.
Решта позовних вимог Верховному Суду як суду першої інстанції не підсудні.
Відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В свою чергу, частиною 5 статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачами в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.
З урахуванням приписів абзацу другого частини 6 статті 172 КАС України роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим.
Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості розгляду Верховним Судом як судом першої інстанції справ, в яких об'єднано позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різної інстанційної юрисдикції.
Більше того, відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві.
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). В даному випадку підстави для застосування статті 172 КАС України відсутні.
За наведених обставин, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 20, 22, 169, 172, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Президента України, Міністерства оборони України, Верховної Ради України про визнання протиправними та недійсними рішень, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди з доданими до неї документами повернути позивачеві.
Повернення адміністративного позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя І. Л. Желтобрюх