Іменем України
23 жовтня 2018 року
м. Київ
справа №826/19336/13-а
адміністративне провадження №К/9901/27075/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 (судді - Межевич М.В., Бистрик Г.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України") до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування наказу,
ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ від 16.10.2013 № 734 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки"; визнати протиправними дії щодо проведення позапланової невиїзної перевірки підприємства, оформленої актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.10.2013 № 1080/26-53-22-01-21-31059253 із висновком на заперечення від 15.11.2013 № 112/1080-26-53-22-01-21/31059253; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 20.11.2013 № 0005382220.
Окружний адміністративний суд міста Києва від 20.02.2014 провадження в адміністративній справі № 826/19336/13-а в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 16.10.2013 № 734 "Про проведення документальної позапланової перевірки" закрив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2014 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2014 скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28.07.2014 позов підприємства задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ ДПІ від 16.10.2013 № 734 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки".
Судове рішення першої інстанції вмотивовано висновком про відсутність підстав у контролюючого органу для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбачені положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та відповідно прийняття наказу, з приводу правомірності якого виник спір.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.11.2014 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2014 скасував, в позові відмовив повністю з тих підстав, що позивач допустив податковий орган до перевірки, що нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущені контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. При цьому суд зазначив, за результатами податкової перевірки, проведеної на підставі наказу, з приводу правомірності якого виник спір, складено акт перевірки та прийнято податкове повідомлення - рішення, яке є узгодженим в судовому порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.02.2016 № К/800/59695/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду 04.11.2014 скасував та направив справу на новий розгляд до цього ж суду з підстав неповноти встановлення апеляційним судом всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що процедура допуску до невиїзної перевірки відсутня і платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкових перевірки до моменту її проведення шляхом недопуску до такої перевірки. З огляду на це, суд повинен в судовому порядку розглянути питання щодо дотримання відповідачем умов та порядку прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.03.2016 постанову суду першої інстанції від 28.07.2014 скасував, у задоволені позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ від 16.10.2013 №734 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, виходив з того, що оспорюваний позивачем наказ прийнятий податковим органом в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Суд зазначив, що згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України ДПІ мала правові підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства, оскільки з наданих підприємством на запит контролюючого органу документів про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань взаємовідносин із ТОВ "Вортекс транс" (від 18.09.2013 вих. № 5105/10/26-53-22-01-11) неможливо було встановити правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаним контрагентом. Обставини щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ "Вортекс транс" знайшли своє підтвердження у судовому порядку (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014).
ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 02.03.2016 та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 28.07.2014.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив питання правомірності та підстави прийняття наказу від 16.10.2013 № 734 та всі інші процедурні дії, які відбувалися після прийняття цього наказу, зокрема направлення його копії підприємству з повідомленням про вручення.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 21.03.2016 № К/800/7689/16 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.10.2018 касаційну скаргу позивача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ДПІ звернулась до позивача із письмовим запитом від 18.09.2013 № 5105/10/26-53-22-01-11, у якому з метою визначення достовірності операцій і повноти формування даних податкового обліку просила надати інформацію та її документальне підтвердження щодо господарських операцій позивача із ТОВ "Вортекс Транс".
У відповідь на запит ДПІ ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" 07.10.2013 надало податковому органу запитувані пояснення та їх документальні підтвердження щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Вортекс Транс".
16.10.2013 ДПІ видала наказ № 734 на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки. Правовою підставою для прийняття зазначеного наказу стали підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункт 79.1 статті 79 ПК України.
На підставі наказу № 734 та направлення ДПІ провела документальну невиїзну позапланову перевірку ДП "Нафтогазобслуговування" НАК "Нафтогаз України" з питань правильності нарахування ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ "Вортекс Транс" за період жовтень - грудень 2012 року, січень, лютий, квітень, травень, червень 2013 року.
Згідно з частиною 1 пункту 73.3 статті 73 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючи органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Частиною 3 цього пункту встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі, передбачено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.
У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.
Поряд із викладеним, статтею 79 ПК України передбачено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Позапланова невиїзна документальна перевірка згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Таким чином, лише дотримання умови та порядку прийняття контролюючим органом рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату ЇЇ початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що недостатність пояснень, наданих позивачем на письмовий запит ДПІ, підтверджується встановленими судом обставинами під час розгляду спору щодо правомірності податкового повідомлення рішення від 20.11.2013 № 0005382220 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2014, яка набрала законної сили 03.06.2014).
Встановлені судом у справі № 826/19336/13-а постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014, обставини свідчать, що із наданих позивачем документів неможливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг (товарів) та їх реалізацією, позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Вортекс транс" є правомірними. Також суд зазначено, що позивачем здійснювались операції без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування шляхом штучного формування податкового кредиту та несплати податку на додану вартість, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що наказ, з приводу правомірності якого виник спір, був надісланий на адресу позивача поштовим відправленням та отриманий підприємством 01.11.2013.
Відповідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладено суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що наказ від 16.10.2013 № 734 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" є протиправним.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Нафтогазобслуговування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду