Справа № 216/1150/18
Провадження 1-кс/216/5156/18
про скасування арешту майна
14 листопада 2018 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в порядку статті 174 КПК України, по кримінальному провадженню № 12018040230000520 від 14.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В обгрунтування клопотання зазначив, що 05 квітня 2018 року слідчим суддею Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 в рамках розслідування кримінального провадження № 12018040230000520 від 14.03.2018 за ст. 290 КК України було задоволено клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Накладено арешт на автомобіль марки Toyota RAV4, чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , ключі від автомобіля та сервісну книжку від автомобіля.
Арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, якими останні були визнані постановою слідчого від 03.04.2018 року та з метою проведення експертизи.
На сьогоднішній день всі можливі слідчі дії з автомобілем вчинено, експертизу проведено, а тому цілком можливо ставити питання про скасування арешту вказаного автомобіля.
У зв'язку з тим, що в застосуванні арешту автомобіля відпала потреба, на підставі викладеного, керуючись статтею 174 КПК України, в інтересах ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» адвокат ОСОБА_3 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року.
Посилаючись на необхідність захисту права власності ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», дотримання принципу розумності строків, адвокат ОСОБА_3 просив заявлене клопотання задовольнити у повному обсязі.
Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на його задоволені.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечує щодо скасування арешту майна, оскільки всі слідчі дії вже проведено.
Прокурор у судове засідання не з'явився надав заяву про неможливість прибути в судове засідання через його зайнятість в Дніпровському апеляційному судді.
Суд, вислухавши адвоката, слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, що представлені в обґрунтування клопотання, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Так, згідно ст.174 КПК України зазначено коло осіб які мають право заявити клопотання про скасування арешту майна. Серед вказаних осіб зазначені законний представник, власник майна або інший володілець.
У відповідності до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб».
У відповідності до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.04.2018 року клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна задоволено та накладено арешт на автомобіль марки Toyota RAV4, чорного кольору, кузов НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , ключі від автомобіля та сервісну книжку від автомобіля (а.с. 8-10).
Європейський Суд з прав людини у справі "Свято-Михайлівської парафії проти України" (заява №77703/01) від 14 червня 2007 року в пункті 128 рішення зазначив, що "…в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією ( 995_004). Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання…"
В ч.4 ст.173 КПК України визначено, що при задоволенні клопотання про арешт майна застосовується найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а також необхідно врахувати наслідки арешту майна для інших осіб. Так, з матеріалів клопотання вбачається, що існування подальшої заборони на володіння і користування своїм майном являється непропорційним та непомірним тягарем для володільця, що є порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини і основних свобод і свавільним обмеженням права власника на мирне володіння своїм майном (Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 р. справа "East/West Alliance Limited" проти України").
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції". Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.
Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, ЄСПЛ наголошує на необхідності існування обґрунтованого пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки необхідність у подальшому арешті автомобілю марки Toyota RAV4, д/н НОМЕР_2 вже відпала, оскільки всі необхідні слідчі дії проведені, вказана обставина слідчим не спростовується, тому на думку суду необхідно скасувати арешт з автомобіля.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» про скасування арешту майна, - задовольнити.
Скасувати арешт з автомобіля марки Toyota RAV4, чорного кольору, фактичний номер кузова НОМЕР_1 (дійсний номер кузова НОМЕР_4 ), державний номер НОМЕР_2 , ключів від вказаного автомобіля та сервісної книжки, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 від 05.04.2018 року.
Повернути автомобіль Toyota RAV4, чорного кольору, фактичний номер кузова НОМЕР_1 (дійсний номер кузова НОМЕР_4 ), ключі від вказаного автомобіля та сервісну книжку Публічному акціонерному товариству «Страхова компанія «АХА Страхування», передати уповноваженому представнику - адвокату ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1