Іменем України
13 листопада 2018 року
Київ
справа № 264/365/17
провадження № К/9901/43050/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя у складі судді Іванченко А.М. від 8 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г. від 2 серпня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради, в частині відмови призначити йому щомісячну адресну допомогу для покривання витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради призначити та виплатити йому щомісячну адресну допомогу для покривання витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.
Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2017 року.
Зобов'язано управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 30 серпня 2016 року по 28 лютого 2017 року.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводится антитерористична операція, належне позивачеві на праві власності житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тобто в районі проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 8 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3. До серпня 2014 року постійно проживав у АДРЕСА_4.
ОСОБА_2 є внутрішньо-переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 28 жовтня 2014 року №1412000257 про взяття позивача на облік осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 17 грудня 2015 року ОСОБА_2 є власником 2/3 частки квартири, загальною площею 57,6 кв.м., житловою площею 41,5 кв.м., що розташована в АДРЕСА_2.
30 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відділення АТ «Ощадбанк» у м. Маріуполі із заявою про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, яку так і не отримав. Тому у листопаді 2016 року звернувся до управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради.
Управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради листом від 6 грудня 2016 року № 09/5822-1 повідомило позивача про відмову в отриманні адресної допомоги у зв'язку із тим, що він має у праві власності житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач є власником 2/3 частки квартири, розташована в АДРЕСА_2, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 травня 2015 року № 428-р не включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, в яких місто Маріуполь Донецької області не визначено. м. Маріуполь підконтрольне українській владі та не є окупованим, а тому для виплати щомісячної адресної допомоги позивачу немає законодавчих підстав.
8. ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 8 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
9. Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
10. Згідно пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
1 жовтня 2014 року № 505, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
11. Згідно абзацу 2 пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
12. Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
13. Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а вся територія Донецької області визначена районом проведення антитерористичної операції.
14. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у Донецькій області м. Маріуполь не віднесено.
15. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція у Донецькій області віднесено, зокрема, м. Маріуполь.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що виплата допомоги здійснюється особам, які переміщуються як з тимчасово окупованої території, так і з районів проведення антитерористичної операції.
17. Слід зазначити, що виплата допомоги залежить лише від факту переміщення з району проведення АТО та перебування на обліку УПСЗН, що й підтверджено довідкою про взяття на облік особи яка перемістилась з району проведення АТО.
18. Посилання відповідача на розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р є безпідставним, оскільки вказаним розпорядженням затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, проте цей перелік не визначає населені пункти, які відносяться до районів проведення антитерористичної операції.
19. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 222/250/15-а, від 5 вересня 2018 року у справі № 266/1167/17.
20. На момент звернення за щомісячною допомогою ОСОБА_2 мав статус особи яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджено довідкою від 28 жовтня 2014 року №1412000257, яка не скасована у встановленому законом порядку, м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачеві на праві власності житло, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, тобто в районі проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу управління соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради залишити без задоволення, а постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 8 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
судді Я. О. Берназюк
М. І. Гриців