Справа № 182/6662/17
Провадження № 2/0182/218/2018
Іменем УКРАЇНИ
06.11.2018 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Тихомирова І.В.
за участю секретаря - Рахуба О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати своє батьківство стосовно неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, посилаючись на такі обставини.
З середини 2000 року по кінець 2002 року він знаходився у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2
24.11.2001 року у них народилася донька ОСОБА_3, на час народження якої сторони були неповнолітніми, у шлюбі не перебували та мешкали, кожен окремо, зі своїми батьками, тому відомості про батька в актовому записі про народження дитини були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.
Проте, ОСОБА_1 брав активну участь у вихованні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_3 від самого її народження. На початку 2015 року мати дитини ОСОБА_2 залишила доньку проживати з позивачем, оскільки вступила у фактичні шлюбні стосунки з іншим чоловіком та веде анти суспільний спосіб життя. На даний час ОСОБА_3 виповнилося 14 років і вона звернулася у відповідні органи для отримання паспорту громадянина України та реєстрації місця свого проживання. Однак, через те, що її матір у м. Нікополь не зареєстрована, паспорт громадянина України не отримувала, а ОСОБА_1 не значиться її батьком, їй було відмовлено у вчиненні дій.
Враховуючи, що відсутність паспорта та місця реєстрації призводить до невизначеного соціального статусу ОСОБА_3 та порушує її права, а встановити батьківство позивача у позасудовому порядку неможливо, ОСОБА_1 вимушений звертатися до суду (а.с.1,2).
Ухвалою суду від 17.05.2018 року провадження по справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с.17).
Ухвалою від 06.07.2018 року по справі було призначено судово-генетичну експертизу, на час виконання якої провадження по справі було зупинено (а.с.28-29).
26.10.2018 року провадження по справі було відновлено за клопотанням позивача, який надав експертний висновок (а.с.44).
У судове засідання позивач не з'явився, подавши до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.45).
Відповідач у судове засідання не з'явилася. Про судовий розгляд справи повідомлялася належним чином, за останнім відомим місцем проживання (а.с.26).
Представник Нікопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, на виклик суду не з'явилася без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подала, а позивач не заперечує проти винесення заочного рішення, суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Як встановлено судом, 24.11.2001 року народилася ОСОБА_3, матір'ю якої відповідно до запису акта про народження № 07 від 02.01.2002 року є ОСОБА_2 (а.с.12). Відомості про батька внесені на підставі підпису матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме: при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до експертного висновку про біологічне батьківство № MG18-54876/C1F1 від 05.10.2018 року, проведеного лабораторією Medical Genomics в Україні, імовірність батьківства ОСОБА_1 у відношенні дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, складає 99,9999 % (а.с.41-42).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Таким чином, беручи до уваги експертний висновок про біологічне батьківство № MG18-54876/C1F1 від 05.10.2018 року, проведеного лабораторією Medical Genomics в Україні, у суду не викликає сумнівів той факт, що батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, а тому позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оплачений позивачем судовий збір підлягає зарахуванню у дохід держави (а.с.1).
На підставі наведеного та керуючись ст. 129 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,263-265,280 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, народженої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Зобов'язати Нікопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за № 07 від 02.01.2002 року, який було складено Відділом реєстрації актів громадянського Нікопольського міського управління юстиції Дніпропетровської області, шляхом внесення змін у відомості про батьківство, вказавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: ОСОБА_4