Справа № 265/1096/14-ц
Провадження № 4-с/265/15/18
24 вересня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря Злидіної Г.В., представника Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в особі старшого державного виконавця Хара О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” на дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1,
Заявник, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2, звернувся до суду зі скаргою на дії держвикнонавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.05.2018 року у виконавчому провадженні №524660196 з примусового виконання виконавчого листа №2/265/964/14 від 12.08.2014 року, виданого Орджонікідзевским районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ “РОДОВІД БАНК” витрат по сплаті судового збору в сумі 3654 гривні в рівних частках по 1827 гривень з кожного.
В обґрунтування скарги посилався на те, що 29.05.2018 року АТ “РОДОВІД БАНК” отримало копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.05.2018 року у вищевказаному виконавчому провадженні, мотивовану тим, що за відповідями ДФС та ПФУ боржник на обліку не перебуває, пенсію не отримує, рахунків в установах банку не має. Нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не реєстровані. Зареєстрований за боржником транспортний засіб, оголошено у розшук, проте, протягом року не розшуканий.
При цьому, виконавець не вдався до додаткових (альтернативних) заходів відшукання майна у боржника, а також не вчиняв перевірок майнового стану боржника в строк та з періодичністю, встановленими ст.48 ЗУ “Про виконавче провадження”.
Просив скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.05.2018 року у виконавчому провадженні №524660196 та відновити вказане виконавче провадження.
Заявник до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, про поважність причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи Лівобережного ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти скарги, пояснила, що 04.10.2016 року до Лівобережного ВДВС м. Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області повторно надійшов на виконання виконавчий лист №2/265/964/14 від 12.08.2014 року, виданий Орджонікідзевским районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АТ “РОДОВІД БАНК” витрат по сплаті судового збору в сумі 3654 гривні в рівних частках по 1827 гривень з кожного. В той же день було відкрито виконавче провадження №524660196, копії відповідних постанов направлено сторонам. Крім того, 04.10.2016 виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, яку спрямовано на виконання. Також зроблено запити до Державної податкової служби та Пенсійного фонду України, які не дали позивного результату. З відповіді від 06.10.2016 року Територіального Сервісного центру 1441, за боржником ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1. Вихід держвиконавця за місцем проживання боржника 29.12.2016 року, не дав можливості встановити наявність вказаного транспортного засобу, у зв'язку з чим 29.12.2016 автомобіль було оголошено у розшук, постанову спрямовано на виконання. В подальшому 11.09.2017 року, 24.11.2017 року держвиконавцем було зроблено запити до Головного управління Держгеокадастру у м. Маріуполі Донецької області щодо наявності у боржника земельної ділянки, 11.09.2017 року, 01.11.2017 року - до УІПКП “2102” ГУНП у Донецькій області щодо розшуку автомобіля НОМЕР_1, 24.11.2017 року запити до Головного управляння статистики у Донецькій області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю ММР, Маріупольського місцевого центру зайнятості, Державної авіаційної служби України, Головного управління Держпраці у Донецькій області, ГУ Державної фіскальної служби у Донецькій області, органів ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій област, Державної нотаріальної контори та реєстру цивільних повітряних суден України, однак за їх результатами майно виявити майно у боржника не вдалося. Крім того, 03.04.2018 року виконавець звертався до суду з подання про оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 проте, в його задоволенні було відмовлено. У зв'язку з чим, 21.05.2018 року держвиконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Вважала, що держвиконавцем вчинено всі необхідні дії з приводу виконання виконавчого листа №2/265/964/14 від 12.08.2014 року, виданого районним судом, а тому просила відмовити в задоволенні скарги за її необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 1 вищевказаного Закону, визначено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ст.18 ЗУ “Про виконавче провадження”).
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на підставі заочного рішення Орджорнікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.06.2014 року, видано виконавчий лист від 12.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ПАТ “Родовід Банк” витрат по сплаті судового збору в сумі 3654 грн, в рівних частках по 1827 грн з кожного.
Постановою старшого держвиконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу від 21.05.2018 року (ВП №52460196), виконавчий документ повернуто без виконання на підставі п.7 ст.37 ЗУ “Про виконавче провадження”.
Згідно п.7 ч.1 ст.37 ЗУ “Про виконавче провадження”, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Постановою держвиконавця від 29.12.2016 року, автомобіль НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_3, оголошено у розшук. З відповіді УІПКП “102” ГУНП у Донецькій області від 07.11.2017 року, станом на 06.11.2017 року автомобіль перебуває у розшуку.
Крім того, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.04.2018 року відмовлено в задоволенні подання старшого держвиконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 про розшук боржника ОСОБА_3.
Заявником не заперечується, що державним виконавцем здійснювалися заходи щодо перевірки майнового стану боржника, проте такі заходи вчинювалися з порушенням строку, визначеному ст.48 ЗУ “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч.8 ст.48 ЗУ “Про виконавче провадження”, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Таким чином, суд не може не погодитись з доводами заявника щодо порушення з боку державного виконавця положень ст.48 ЗУ “Про виконавче провадження” щодо проведення перевірок майнового стану боржника в строк та з періодичністю, встановленими ціює статтею. Частинами 1, 2 ст.451 ЦПК України, встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином дії старшого держвиконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполя Головного ТУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ “Про виконавче провадження” є неправомірними.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що необхідно задовольнити вимоги скарги.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України “Про виконавче провадження” суд
Скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” на дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документу стягувачу від 21 травня 2018 року у виконавчому провадженні №52460196 - визнати неправомірною та скасувати.
Зобов'язати старшого державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_5 усунути виявлені порушення Закону України “Про виконавче провадження” шляхом продовження виконавчих дій у виконавчому провадженні №52460196.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
Суддя