14 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1116/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Спаскіна О.А.
суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.
представника позивача Щербини А.Ю.
представників відповідача Мазницької Н.М., Мазницького М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 р. (суддя Волошин Д.А., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 22.06.17) по справі № 820/1116/18
за позовом Головного управління ДФС у Харківській області
до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва
про стягнення податкового боргу,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 р. адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва про стягнення податкового боргу - задоволено.
Стягнуто до бюджету з усіх відкритих розрахункових рахунків Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва податковий борг у розмірі 5519314 (п'ять мільйонів п'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста чотирнадцять) грн 98 коп.
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що податковим органом був порушений порядок стягнення податкового боргу, зокрема незастосування до спірних правовідносин ст. 96 Податкового кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 14.11.2018р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Представники відповідача в судовому засіданні 07.11.2018р. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2018р. та у письмовому відзиві заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство м. Чугуєва (код 22647162) зареєстроване в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи та перебуває на податковому обліку, як платник податків, у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Харківській області.
Відповідачем здійснено розрахунок податкового боргу та інтегрованих (облікових) карток платника податків, за Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством м. Чугуєва обліковується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суду 5519314,98 грн, з яких 3361946,00 грн - основний борг та 2157368,98 грн - пеня.
В зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми податкового боргу у розмірі 5519314,98 грн., податковий орган звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути вказані кошти у судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та необхідності стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості з податку на додану вартість.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків входить, сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п. 36.1 ст. ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством м. Чугуєва подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість №9147310990 від 15.07.2015, № 9170407315 від 13.08.2015, № 9193118577 від 17.09.2015, № 9213246105 від 16.10.2015, № 9235775044 від 18.11.2015, № 9257336631 від 21.12.2015, № 9257336631 від 21.12.2015, № 9273325327 від 18.01.2016, № 9019725229 від 18.02.2016, № 9038230862 від 18.03.2016, № 9059664931 від 19.04.2016, № 9080161019 від 18.05.2016, № 9101422409 від 17.06.2016, № 9123019018 від 18.07.2016, № 9148934711 від 18.08.2016, № 9092167785 від 18.05.2017, № 9116595754 від 19.06.2017, № 9188732910 від 15.09.2017, № 9188732910 від 15.09.2017, № 9216131923 від 18.10.2017, № 9216131923 від 18.10.2017, № 9242873262 від 17.11.2017, № 9271559832 від 19.12.2017 та уточнюючий розрахунок № 9259115727 від 01.11.2015.
Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Приписами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Матеріалами справи встановлено, що податкових борг у підприємства позивача виник та не переривався з 2001 року, що підтверджується інтегрованими картками платника.
В свою чергу, згідно з діючим на момент прийняття законодавством (ст.7, 9, 10 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р.), підприємству були направлені податкові вимоги №3/50 від 09.11.2001 р. та №2/24 від 09.02.2002 р.
З моменту направлення і по теперішній час зазначені податкові вимоги не оскаржувалися та не скасовувалися.
Більше того, діючий на теперішній час Податковий кодекс України не передбачає скасування податкових вимог вже прийнятих та формування нових у зв'язку з набранням чинності цього кодексу.
Таким чином, вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили, тому у Головного управління ДФС, відповідно до приписів ПК України, відсутні підстави для формування і направлення нової податкової вимоги.
Вказане твердження узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні по справі №820/4771/17.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 1 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу (пункт 57.4 статті 57 ПК України).
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
ГУ ДФС у Харківській області було заявлено позов до стягнення суму коштів з розрахункових рахунків податкового боргу у розмірі 5519314,98 грн. в тому числі пеня з податку на прибуток в розмірі 2157368,98 грн.
Зазначена пеня нарахована за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент початку нарахування пені, визначено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Порядок сплати пені, нарахованої за невиконання податкового зобов'язання визначений статтею 131 Податкового кодексу України, якою передбачено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області.
Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача, що Головне управління ДФС у Харківській області передчасно звернулось з позовною заявою про стягнення податкового боргу в силу ст. 96 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Пунктом 96.1 статті 96 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення.
Отже, податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку, потім, у разі якщо таких коштів недостатньо, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду з вимогою щодо надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна. Після чого, у разі якщо кошти отримані від продажу внесеного в податкову заставу майна не покривають суму податкового боргу - контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з поданням.
Таким чином, податковий орган на даному етапі не міг здійснити заходи щодо погашення податкового боргу в порядку ст. 96 ПК України, оскільки такі дії є передчасними.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновкам суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Приписами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог скаржника.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 283, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2018 по справі № 820/1116/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко Л.В. Любчич