Справа № 826/2549/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
13 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.
суддів Федотова І.В.
Коротких А.Ю.
при секретарі Біднячук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа: Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди при звільненні з урахуванням додаткової щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» з урахування раніше виплачених сум.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Від Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та третьої особи Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшли відзиви в яких вони просять залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
У відповідності до ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 14 грудня 2017 року №929 полковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу планування і організації управління центру планування Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за пунктом «б», відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) з правом носіння військової форми одягу та направленням на військовий облік до Дніпровського районного у місті Києві військового комісаріату, що підтверджується копією Витягу з Наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 14 грудня 2017 року №929.
У відповідності до копії Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 грудня 2017 року № 287 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з подальшим зарахуванням на військовий облік до Дніпровського районного у місті Києві військового комісаріату з 22 грудня 2017 року та виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню, відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 за 25 календарних років у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік військової служби.
Як вбачається з копії довідки від 11 січня 2018 року №3305/21, виданої ОСОБА_1 про суми нарахованого (виплаченого) грошового забезпечення з урахуванням щомісячної грошової додаткової винагороди, одноразової додаткових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошової винагороди за безпосередню участь в АТО, індексації та грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01 листопада 2015 року по 22 грудня 2017 року, останньому у вказаний період щомісячно виплачувалась щомісячна грошова додаткова винагорода у відповідному розмірі посадового окладу.
В той же час, як зазначає позивач та проти чого не заперечує відповідач, до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, яка була виплачена ОСОБА_1 , не включено розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 , яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошової допомоги у разі звільнення з урахуванням вказаної вище щомісячної грошової винагороди.
Листом від 26 січня 2018 року №375/133 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної грошової винагороди на підставі Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У Постанові КМУ №1294, встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України № 2011-XII від 21 грудня 1991 року, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової Військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Постановою КМУ №889, військовослужбовцям Збройних Сил України введено новий вид щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зокрема, у пункті 1 Постанови КМУ № 889, установлена щомісячна додаткова грошова винагорода:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової Військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби):
з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової Військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання вказаної постанови наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за №1470/29600 (далі по тексту - Інструкція №550).
Так, у відповідності до пункту 3 Інструкції №550, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) Військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (пункт 5 Інструкції №550).
Таким чином, винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням та лише за наявності наказу командира (начальника) Військової частини.
Пунктом 8 Інструкції №550, передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 9 Інструкції №550, розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної Військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Тобто, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів № 889 від 22 вересня 2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони від 24 жовтня 2016 року №550, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за №1470/29600, має тимчасовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 21 грудня 1991 року.
Така винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати та виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій Постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Вона виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової допомоги при звільненні з військової служби.
Аналогічна права позиція викладена Верховним Судом у своїй постанові від 19 червня 2018 у справі №825/1138/17.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких
Повний текст постанови виготовлено 13 листопада 2018 року.