14 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1302/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Подлісна І.М.,
час ухвалення рішення - 18.06.2018 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 18.06.2018 року,
У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії як державному службовцю в розмірі 80% від суми заробітної плати з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за вислугу років в розмірі 40% відповідно до постанови КМУ від 12.09.1997 року № 1013, та довідок Головного управління ДФС у Тернопільській області від 23.04.2018 року № 117/10/19-00-05-33 та № 118/10/19-00-05-33 від 23.04.2018 року із збереженням базового місяця для обчислення індексації пенсії до проведення такого перерахунку.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача у врахуванні до складу заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця позивачу нарахованої та виплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років в розмірі 40 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013. 3обов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу як державному службовцю в розмірі 80 % з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років в розмірі 40 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013, на підставі довідок Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області від 23.04.2018 року № 117/10/19-00-05-33 та № 118/10/19-00-05-33 із збереженням базового місяця для обчислення індексації пенсії до проведення такого перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріальні допомоги, індексація, винагорода за вислугу років не є складовими заробітної плати, а тому такі виплати не можуть враховуватись при призначенні пенсії. Крім того, чинним законодавством не передбачено перерахунок призначених пенсій державним службовцям.
Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач з 03.08.2009 року отримує пенсію державного службовця по інвалідності.
Розпорядженням № 178497 від 25.10.2017 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року.
24.04.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця по інвалідності. Розпорядженням № 178497 від 04.05.2018 року позивача переведено на пенсію на пенсію по інвалідності як державного службовця.
Відповідно до копії довідки ГУ ДФС України у Тернопільській області від 23.04.2018 року № 117/10/19-00-05-33 про складові заробітної плати для призначення пенсії, станом на час виходу позивача на пенсію заробітна плата позивача становила: посадовий оклад - 2110,00 грн., надбавка за звання - 130,00 грн., винагорода за вислугу років 40% - 896,00 грн., усього 3136,00 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 9).
З копії довідки ГУ ДФС України у Тернопільській області від 23.04.2018 року № 118/10/19-00-05-33 вбачається, що позивачу виплачувались надбавки та премії за період з серпня 2007 року по липень 2009 року, а саме індексація, матеріальна допомога, компенсація за невикористану відпустку. На всі виплати, включені в довідку, нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 10).
У травні 2018 року позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням індексації, сум матеріальних допомог, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за вислугу років, однак в цьому листом відповідача від 10.05.2018 року № 202/З-11 йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку (а.с. 11-12).
За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 % заробітної плати.
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частина друга статті 33 Закону № 3723 передбачала, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282), згідно зі ст. 1 якого, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що за змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Як вірно зазначив суд першої інстанції ст. 33 Закону № 3723 не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені ст. 24 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР, які пов'язані зі звільненням особи зі служби. Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника. Крім того, Верховний Суд у постанові від 1 березня 2018 року у справі № К/9901/1486/17 зазначив, що грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців, з якої обраховується пенсія.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу була призначена у 2009 році і саме при призначенні пенсії відповідач не включив до сум заробітку всі належні виплати, з яких мала нараховувалась пенсія. Так як підставою для перерахунку є неврахування всіх належних виплат при призначенні пенсії, то посилання відповідача зміну законодавства і прийняття нового Закону України «Про державну службу», яким визначені нові правила призначення та перерахунку пенсії, жодним чином не впливають на характер спірних правовідносин, який виник до цих обставин та вказаний Закон не підлягає до застосування.
Щодо визначення базового місяця для обчислення індексації апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону № 1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно ст. 4 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.
Згідно п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні п. 5 Порядку.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії на підставі рішення суду є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач просив провести перерахунок пенсії, проте не вказав строк, з якого такий має бути проведений. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав позивача та запобігання затягування виконання рішення суду, вказати строк, з якого має бути проведений перерахунок призначеної пенсії.
Згідно із ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що порушення прав позивача носить триваючий характер, і про порушення такого він повинен був дізнатися в момент призначення пенсії, поважних причин пропуску строку звернення до суду не навів, колегія суддів приходить до висновку, що слід зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років в межах загального шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 16.11.2017 року та виплатити недоплачену пенсію.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 819/882/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у врахуванні до складу заробітної плати при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 нарахованої та виплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років в розмірі 40 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013.
3обов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з 16 листопада 2017 року в розмірі 80 % з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та винагороди за вислугу років в розмірі 40 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року № 1013, на підставі довідок Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області від 23.04.2018 року № 117/10/19-00-05-33 та № 118/10/19-00-05-33 із збереженням базового місяця для обчислення індексації пенсії до проведення такого перерахунку.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повний текст судового рішення виготовлений 14.11.2018 року.