Постанова від 13.11.2018 по справі 185/7323/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа № 185/7323/16-а (2-а/185/491/16)

провадження № К/9901/7930/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 8 грудня 2016 року,

УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати з 1 травня 2015 року призначену пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», згідно з вимогами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 25 вересня 2012 року № 18ф-190вих 12, у розмірі 90 процентів середнього місячного заробітку у розмірі 7874,44 грн без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю за минулий час між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії (12місяців);

- зобов'язати Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області перерахувати з 1 січня 2016 року призначену пенсію у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505, від 30 вересня 2015 року № 763 та від 9 грудня 2015 року № 1013, згідно з вимогами статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року № 18-157 вих.16, у розмірі 90 процентів середнього місячного заробітку у розмірі 13959,83 грн без обмежень граничного розміру пенсії та виплатити різницю за минулий час між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.

Визнати протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Зобов'язано Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-111, на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року № 18-157 вих.16 у розмірі 80 процентів середнього місячного заробітку без обмежень граничного розміру пенсії та здійснити виплату пенсії з 1 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, що діяла на момент призначення пенсії.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року апеляційну скаргу Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було задоволено частково.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року в частині задоволених позовних вимог - скасовано та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року залишено без змін.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII скасовано норми, що регулюють порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури, а новий Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який скасував Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, визначив новий порядок перерахунку пенсій, який ще не визначений Кабінетом Міністрів України. Оскільки, на теперішній час питання перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати не врегульовано на законодавчому рівні, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу у зв'язку із зміною місячного заробітку, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2016 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на облiку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та з 4 січня 2005 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII.

28 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про перерахунок пенсії, до якої долучив довідку прокуратури Дніпропетровської області від 20 квітня 2016 року № 18-157 вих.16.

Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області листом від 5 травня 2016 року № 1348/05/18 повідомило позивача про відмову у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що з 1 січня 2015 року відповідно до пункту 3 частини 1 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, пункт 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції, а саме - умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, які б визначали умови, за настанням яких органом Пенсійного фонду України можливо було б здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, не приймалося. Таким чином, з 1 січня 2015 року раніше призначені пенсії в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ та від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII - не перераховуються.

8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що право на перерахунок пенсії надано з моменту її призначення і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів. Згідно з приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення шляхом прийняття нових законів або шляхом внесення змін до чинних законів, відповідно до вимог статті 22 Конституції України, не допускається.

10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2016 року Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

12. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII. Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачці призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 13 цієї статті).

13. Частина 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII у редакції, чинній до 15 липня 2015 року, передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

14. 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII викладено у такій редакції: «Умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15. 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу 1 частини 2 статті 46-2, статті 47, частини 1 статті 49, частини 5 статті 50, частини 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, частини 3 статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

16. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено розміри заробітку працюючих працівників прокуратури.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. З набранням з 1 січня 2015 року чинності Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року законодавець делегував Кабінету Міністрів України.

18. На час прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з прийняттям якої позивачка пов'язує виникнення у неї права на перерахунок пенсії, а також на час її звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 1 грудня 2015 року не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

20. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.

21. Враховуючи наведене, з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, пенсії, призначені за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури.

22. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 713/793/16 (К/9901/12389/18), від 31 травня 2018 року у справі № 752/9033/17 ( К/9901/17376/18).

23. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Відтак, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.

25. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, оскільки положення цієї статті втратили чинність.

26. Щодо доводів касаційної скарги про те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав, не повинні застосовуватися, є безпідставними та таким, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

27. Колегія суддів зазначає, що зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ до частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

28. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

29. Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені прокурорські працівники, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Семененка Я.В., Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю. від 8 грудня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М.І. Гриців

Попередній документ
77826777
Наступний документ
77826779
Інформація про рішення:
№ рішення: 77826778
№ справи: 185/7323/16-а
Дата рішення: 13.11.2018
Дата публікації: 15.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл