Провадження № 11-сс/803/245/18 Справа № 202/4830/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
07 листопада 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали досудового розслідування за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 , задоволено та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 до 07 години 32 хвилини 24 грудня 2018 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також на те, що в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу, а саме - отримати висновок молекулярно-генетичної експертизи, отримати висновок трасологічної експертизи; - отримати висновок судово - медичної експертизи; - отримати висновок товарознавчої експертизи; - отримати від оперативного підрозділу результати проведення НСРД; - провести інші негласні слідчо-розшукові дії, спрямовані на встановлення істини по справі; - отримати результати аналітичного огляду мобільних телефонів; - отримати результати тимчасового доступу до документів стільникових компаній; - встановити невстановлену слідством особу яка причетна до скоєння вищезазначеного злочину; - повідомити про підозру у вчиненні кримінального правопорушення невстановленій особі; - виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; - виконати інші слідчі (розшукові) дії, в яких може виникнути необхідність під час досудового розслідування.
Крім того, слідчим суддею враховано те, що підозрюваний ОСОБА_8 брав участь в антитерористичній операції та має статус учасника бойових дій, що підтверджується рішенням комісії МВС України від 06.11.2015 року, однак, раніше при обранні запобіжного заходу було встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки не працевлаштований, постійного доходу не має, зареєстрований в іншому регіоні, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 04.07.2016 року, не має постійного місця проживання, оскільки проживає в орендованій квартирі, а строк дії договору оренди квартири, наданого захисником у судовому засіданні, закінчився 01.08.2018 року, інших даних на підтвердження фактичного проживання підозрюваного саме в цій квартирі захисником не надано, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, малолітніх дітей на своєму утриманні не має, захисником не надано документів на підтвердження фактичного проживання підозрюваного разом із його матір'ю та бабусею, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнає, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення і заявлені ризики на теперішній час не зменшилися, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, захисник зазначив, що слідчий та прокурор не довели наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею не враховано, що у ОСОБА_8 немає підстав та наміру ухилятись від слідства та суду, останній має постійне місце проживання. Слідчим суддею не взято до уваги, те що проживання не за місцем реєстрації підозрюваного викликане тим, що після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою АДРЕСА_3 строк договору оренди квартири за зазначеною адресою закінчився, а мати ОСОБА_8 придбала квартиру, де вони тепер разом постійно мешкають.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, слідчим слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 липня 2018 року за № 12018040700000699 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження 30 серпня 2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та 30 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 жовтня 2018 року.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2018 року строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018040700000699 продовжено до шести місяців.
26 жовтня 2018 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 до 24 грудня 2018 року.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого судом першої інстанції були дотримані.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки наведені слідчим обставини дають підстави для такого висновку.
Слідчий суддя перевірив доводи клопотання слідчого щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися. Такими обставинами обґрунтовано визнано те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній не працевлаштований та постійного доходу не має, зареєстрований в іншому регіоні, проживає не за місцем реєстрації, має місце проживання, проживає в квартирі, яка належить на праві власності його матері, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, однак підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнає, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що об'єктивно вказує на існування обґрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, стороною обвинувачення доведена об'єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З урахуванням наведеного, колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вищезазначених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також, на думку колегії суддів, є правильним висновок слідчого судді про те, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_8 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а отже і вимоги апеляційної скарги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на стадії розгляду клопотань про продовження строків запобіжного заходу, слідчий суддя не взмозі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності, вказані питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті.
Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв'язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також і дані, характеризуючі особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 .
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя в цілому обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваного, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив строк тримання його під вартою в межах строків досудового розслідування, тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2018 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4