Оболонський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
Справа №2-0-289/-8
19 вересня 2008 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Поліщук Н.В.
при секретарі Задорожному А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Головне управління юстиції в м.Києві про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
В серпні 2008 року заявниця ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, зазначивши наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, який мешкав в АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 19 жовтня 1994 року ОСОБА_5 належала на праві власності 1/2 частина вказаної квартира, інша частина належить матері заявниці - ОСОБА_2
22 жовтня 1999 року ОСОБА_5 залишив заповіт, посвідчений Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого належну йому частину квартири заповідав заявниці. Але в заповіті зроблена помилка, замість прізвища "ОСОБА_5" зазначено "ОСОБА_5" , в зв"язку з чим нотаріальна контора не може видати свідоцтво про право власності на спадкове майно.
Посилаючись на зазначене, заявниця просила ухвалити рішення, яким встановити факт, що заповіт, посвідчений Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_5 належну йому частину квартири АДРЕСА_2 залишив "ОСОБА_1" належить ОСОБА_1.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, посилаючись на обставини, в ній викладені.
Заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримала та просила заяву задовольнити. Зазначила, що заявниця є її дочкою, померлий ОСОБА_5 - чоловіком. І вона, і чоловік в один і той же день в нотаріальній конторі склали заповіт на ім"я її дочки ОСОБА_1, але помилково було зазначено прізвище "ОСОБА_5" в обох заповітах. Але в заповіті від її імені вказано "дочці".
Заінтересована особа ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечувала, вважаючи, що в даному випадку наявний спір про право. При цьому, факту належності заповіту заявниці не спростовувала.
Представник заінтересованої особи Головного управління юстиції в м.Києві в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи в його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, заінтересованих осіб, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, який мешкав в АДРЕСА_1 (а.с. 10,13 ).
Відповідно до даних Свідоцтва про право власності на житло від 19 жовтня 1994 року ОСОБА_5 належала на праві власності 1/2 частина вказаної квартира, інша частина належить матері заявниці - ОСОБА_2 (а.с. 11,12).
22 жовтня 1999 року ОСОБА_5 залишив заповіт, посвідчений Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого належну йому частину квартири заповідав "ОСОБА_1" (а.с. 8).
Встановлено також, що ОСОБА_5 є чоловіком матері заявниці ОСОБА_2 остання також в той же день 22 жовтня 1999 року в тій же нотаріальній конторі склала заповіт на ім"я своєї дочку, зазначивши її прізвище "ОСОБА_5" (а.с. 9).
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 дали аналогічні покази, пояснивши, що тривалий час знали ОСОБА_5, близько спілкувались та він завжди висловлював намір залишити квартиру ОСОБА_1.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що при посвідчені заповіту Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_5 залишив належну йому частину квартири заявниці, зроблена помилка, замість прізвища "ОСОБА_5" зазначено "ОСОБА_5".
Враховуючи наведене, вимоги підлягають задоволенню, та слід встановити факт, що заповіт, посвідчений 22 жовтня 1999 року Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_5 належну йому частину квартири АДРЕСА_2 залишив "ОСОБА_1" належить ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 10,15,60,212-215,218 ЦПК України, на підставі ст. 256-259 ЦПК України,
суд-
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що заповіт, посвідчений 22 жовтня 1999 року Державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, згідно якого ОСОБА_5 належну йому частину квартири АДРЕСА_2 залишив "ОСОБА_1" належить ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва.
СУДДЯ Н.В. ПОЛІЩУК