Іменем України
07 листопада 2018 року м. Кропивницький
справа № 405/7733/17
провадження № 22-ц/4809/167/18
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Суровицької Л.В.,
суддів Авраменко Т.М., Черненка В.В.
секретар Бодопрост М.М.,
учасники справи :
позивач - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького в інтересах дитини ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат ОСОБА_3,
третя особа - Комунальний заклад «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу»,
представник за довіреністю - Застьоба Наталія Борисівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2018 року у складі судді Шевченко І.М. у цивільній справі за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У грудні 2017 року Орган опіки та піклування виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького в інтересах дитини ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Зазначав, що відповідач є одинокою матір'ю малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 20 жовтня 2016 року знаходиться на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах через ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків. До служби у справах дітей надходили неодноразові повідомлення щодо неналежного виконання відповідачем батьківських обов'язків відносно дитини. В ході рейду 13 грудня 2017 року сім'ю малолітнього ОСОБА_1 відвідано за місцем проживання та встановлено, що умови для проживання дитини незадовільні, продуктів харчування вкрай мало. Кошти державної допомоги сім'ям з дітьми, які відповідач отримала 08 грудня 2017 року, вона витратила не за цільовим призначенням, а на власні потреби. Залишення дитини у таких умовах створювало загрозу для її життя та здоров'я, тому дитину вилучено з негативного середовища та влаштовано до комунального закладу «Центральна міська лікарня м. Кіровограда». На підставі цих фактів виконавчим комітетом міської ради міста Кропивницького 13 грудня 2017 року прийнято рішення № 603 «Про негайне відібрання дитини». З урахуванням уточнень до позовної заяви орган опіки та піклування просив суд, відібрати дитину ОСОБА_1 від матері без позбавлення її батьківських прав, дитину передати на опікування органу опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького та стягнути з відповідача на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, аліменти у розмірі ? заробітку (доходу) на утримання дитини до досягнення нею повноліття (а.с. 1-4, 63-64).
Ухвалою суду від 22 лютого 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальний заклад «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» управління охорони здоров?я Кіровоградської обласної державної адміністрації (а.с.74).
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2018 року позов задоволено. Відібрано дитину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав. Вирішено передати дитину ОСОБА_1 на опікування органу опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 на користь тих осіб чи установ, яким буде передана дитина, в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 20 грудня 2017 року до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7. Розподілено судові витрати. Суд дійшов висновку, що підставою для відібрання дитини у матері стали неодноразові повідомлення про неналежне виконання нею своїх батьківських обов?язків щодо дитини. Суд виходив з того, що відповідач позбавлена батьківських прав відносно її трьох дітей, відібрання у неї сина ОСОБА_1 надасть можливість їй, як матері, довести право на спільне проживання з дитиною (а.с. 129-133).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що вона проживала з сином в кімнаті гуртожитку, яка належить на праві власності її матері, тому має постійне місце проживання. За місцем проживання їй надано позитивну характеристику. За дитиною доглядала добре, забезпечувала її з огляду на фінансові можливості. ОСОБА_1 здоровий хлопчик та не перебував у стані, який би міг загрожувати його здоров'ю. Вона постійно відвідувала з дитиною лікаря-педіатра, виконувала всі рекомендації лікаря. За рекомендацією служби у справах дітей в кімнаті зроблено ремонт. Вона і ОСОБА_1 дуже болісно переживають розлучення, що в свою чергу завдає психологічну травму дитині. Судом першої інстанції не вірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору (а.с. 142-149).
У відзиві на апеляційну скаргу Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін. Зазначає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Дитина постійно не доглянута та голодна. На час відвідування дільничного лікаря було виявлено, що дитина хвора, а матір відмовлялась відвідати лікаря для обстеження дитини. Житло в якому проживають відповідач та дитина, знаходиться в незадовільному санітарному стані, в кімнаті брудно, постільна білизна відсутня, речей у дитини вкрай мало, продуктів недостатньо. Основним доходом сім'ї є виплати з Державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми, проте відповідач використовує кошти не за цільовим призначенням (а.с. 180-184).
У зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області справу передано до утвореного Кропивницького апеляційного суду, 08 жовтня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю-доповідача (а.с.168).
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відкрито 10 жовтня 2018 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с.171), 29 жовтня 2018 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи (а.с.187) та призначено судовий розгляд на 07 листопада 2018 року (а.с.188).
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача та третьої особи - КЗ «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини ,її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч.1ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Як підставу для позову про відібрання малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері без позбавлення її батьківських прав щодо дитини та про передачу дитини органу опіки та піклування, Орган опіки та піклування зазначав те, що мати дитини ухиляється від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини.
Згідно ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров?я і морального виховання.
До таких випадків відносяться: 1) ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 2) жорстоке поводження з дитиною; 3) хронічний алкоголізм або наркоманія; 4) експлуатація дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва; 5) інші випадки, якщо залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.
У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров?я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків ч.2 ст.170 СК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір?ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.5).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості про батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в актовому записі про народження записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.6).
Дитина ОСОБА_1 з 20 жовтня 2016 року знаходиться на обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах.
ОСОБА_2 є одинокою матір?ю, разом з малолітнім сином ОСОБА_1 зареєстрована та проживала в кімнаті АДРЕСА_1, що належить на праві власності її матері ОСОБА_8 (а.с.33, 34-39,40).
Малолітній ОСОБА_1 є четвертою дитиною ОСОБА_2. Рішеннями Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 червня 2012 року, від 02 листопада 2010 року та від 14 травня 2014 року відповідач позбавлена батьківських прав відносно дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.61).
У п.16 постанови Пленуму Верхоного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, роз?яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складової нормального виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.
На підтвердження підстав позову щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов?язків, Органом опіки та піклування надані акти обстеження умов проживання сім?ї відповідача за листопад та грудень 2017 року.
Згідно акту обстеження умов проживання сім?ї ОСОБА_8 від 08 листопада 2016 року спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, встановлено що мати з дитиною були відсутні у кімнаті, вхідні двері в кімнату пошкоджені, не зачинялись. В ході візуального огляду виявлено, що комунальні зручності загального користування (розміщені на поверсі), кімната потребує прибирання, речі впорядкування, продукти харчування майже відсутні. Є дитяче ліжко та дитячі речі у невеликій кількості. Зі слів сусідів двері вибив співмешканець, мати з дитиною змушені були покинути житло (а.с.12).
Під час обстеження умов проживання сім?ї 13 грудня 2017 року спеціалістами служби у справах дітей виконкому виявлено, що в кімнаті брудно та не прибрано, постільна білизна відсутня, повітря несвіже, посуд брудний, з залишками їжі та недопалків. Продукти харчування в невеликій кількості. Дитина спить на одному ліжку з матір?ю, дитячих речей мало (а.с.13).
В цей же день 13 грудня 2017 року виконавчим комітетом Міської ради міста Кропивницького було прийнято рішення № 603 про негайне відібрання дитини ОСОБА_1, 2015 року народження від матері (а.с.10). По розпорядженню виконавчого комітету 13 грудня 2017 року ОСОБА_1 госпіталізований до дитячого інфекційного відділення стаціонару № 1 комунального закладу «Центральна міська лікарня м. Кіровограда».
За рішенням виконавчого комітету Міської ради від 28 грудня 2017 року малолітнього ОСОБА_1 тимчасово влаштовано до комунального закладу «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» (а.с.70).
На підставі клопотання служби у справах дітей Кіровоградської міської ради № 3198 від 18 грудня 2017 року Кропивницьким відділом поліції ГУНП в Кіровоградській області було притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП за ухилення від виконання батьківських обов?язків, передбачених ст.150 СК України (а.с.58).
Орган опіки та піклування Міської ради міста Кропивницького з урахуванням рішення комісії з питань захисту прав дитини Міської ради міста Кропивницького під час засідання 20 грудня 2017 року, дійшла висновку про доцільність відібрання ОСОБА_1 від матері без позбавлення її батьківських прав. Висновок мотивований тим, що до служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради надходили неодноразові повідомлення про те, що відповідач неналежно виконує батьківські обов?язки відносно дитини, зловживає спиртними напоями, веде асоціальний спосіб життя. З матір?ю ОСОБА_1 проводилась індивідуально-профілактична робота, їй роз?яснювались батьківські права, обов?язки та відповідальність, передбачена за ухилення від утримання та виховання дитини, але мати дитини не реагує на попередження, продовжує ухилятись від виконання своїх батьківських обов?язків. В ході обстеження 13 грудня 2017 року встановлено, що умови для проживання дитини незадовільні, продуктів харчування вкрай мало. Кошти державної допомоги сім?ям з дітьми, отримані 08 грудня 2017 року мати дитини витратила на власні потреби. Дії та бездіяльність матері створюють безпосередню загрозу для життя та здоров?я дитини (59-60).
На підтвердження неодноразових звернень до служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради позивачем надано: заяву мешканців гуртожитку від 08 листопада 2016 року з проханням забрати у відповідача малолітню дитину ОСОБА_1, так як він проживає у антисанітарних умовах, дитина постійно хвора, голодна, не вдягнена, мати веде ненормальний спосіб життя (а.с.55); лист головного лікаря КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда" від 07 жовтня 2016 року, в якому зазначено, що мати неналежно виконує батьківські обов?язки, зловживає алкоголем, продає дитячі речі, просить у сусідів їжу для дитини. Зі слів сусідів в кімнаті часто збираються сторонні люди, напалено, брудно (а.с.56). Надано повідомлення КЗ «Кіровоградський обласний соціальний центр матері та дитини» Кіровоградської обласної ради від 27 січня 2017 року про відрахування ОСОБА_2 (післяшлюбне прізвище ОСОБА_2) за неодноразове грубе порушення правил внутрішнього розпорядку соціального центру, де вона перебувала разом з дитиною в період з 09 листопада 2016 року по 11 січня 2017 року (а.с.57).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що органом опіки та піклування доведено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними.
Відповідно до статті 51 Конституції України, ст.5 СК України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків , встановлених Коституцією України.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції про права дитини держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду встановлено, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини.
Ураховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частини 7 статті 7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дитини суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини, розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, і відповідне рішення має підкріплюватись достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини (пункт 49 рішення від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України»).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
Суд першої інстанції вказане не врахував, не дав належну правову оцінку доказам, наданим Органом опіки та піклування та доказам, наданим відповідачем у справі, як кожному окремо та в їх сукупності.
Так, згідно довідки Комунального закладу «Центральна міська лікарня м. Кіровограда» від 19 лютого 2018 року, до якого 13 грудня 2017 року після відібрання дитини від матері був поміщений ОСОБА_1, у лікарні здійснено його обстеження. На момент надходження і протягом всього періоду перебування в лікарні загальний стан здоров?я дитини був задовільний. Мати двічі відвідувала дитину в відділенні, де він перебував (а.с.43).
Встановлено, що на час відібрання сина ОСОБА_1, відповідач була вагітна, чекала народження ще однієї дитини.
Відповідно до довідки Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Кіровограда» від 21 лютого 2018 року, ОСОБА_1, 2015 року народження перебуває під наглядом АЗПСМ № 10 з народження.
Дитина отримала щеплення відповідного віку та Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України № 595.
За час спостереження мати дитини не завжди належним чином приділяла увагу стану здоров?я дитини. В жовтні 2016 року про це неодноразово повідомлялось в службу у справах дітей та в прокуратуру. Медичними працівниками постійно проводились бесіди з матір?ю дитини про шкідливість алкоголю, тютюнопаління, необхідність дотримання чистоти в кімнаті. Але на прийом в поліклініку мати з дитиною приходили вчасно, чисто одягнені. Всі рекомендації лікаря мати виконувала.
Протягом 2017 року мати дитини належним чином приділяла увагу стану здоров?я дитини та його вихованню, відвідувала лікаря-педіатра, виконувала рекомендації лікаря, вчасно проводила профілактичні щеплення, проходила з дитиною медичні огляди. Останній раз дитина оглянута педіатром амбулаторно 23 листопада 2017 року. Дитина здорова (а.с.49).
Вказаними довідками спростовуються відомості, викладені в заяві мешканців гуртожитку до служби у справах дітей виконавчого комітету Міської ради від 08 листопада 2016 року про те, що дитина постійно хвора, голодна, не вдягнена (а.с.55).
В актах обстеження умов проживання від 12 грудня 2017 року та від 13 грудня 2017 року спеціалістами служби у справах дітей виконавчого комітету зазначено, що зі слів сусідів встановлено, що відповідач веде аморальний спосіб життя, збирає компанії де вживають спиртні напої.
У вказаних актах відсутні відомості щодо осіб - сусідів відповідача, які таку інформацію повідомили та конкретні факти такої поведінки.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач пояснила, що з сусідами у неї склались неприязні відносини, раніше, до народження сина ОСОБА_1 вона дійсно вживала спиртні напої, у зв?язку з чим була позбавлена батьківських прав щодо інших трьох дітей. Після народження сина вона спиртні напої не вживає, сина доглядала та забезпечувала як могла, оскільки крім допомоги на дитину інших коштів не має, вона не працює, бо доглядає за малолітньою дитиною. Крім того на час відібрання у неї сина ОСОБА_1 була вагітна. Після відібрання у неї сина, вона відвідувала його, але не так часто, як хотіла, бо мала проблеми зі здоров?ям, ІНФОРМАЦІЯ_6 народила сина ОСОБА_13. Після пологів відвідувала ОСОБА_1 у будинку дитини.
14 березня 2018 року відповідач зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 (а.с.97). На час розгляду справи чоловік відповідача перебуває в СІЗО.
Згідно довідки Комунального закладу «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» від 19 вересня 2018 року, відповідач на диспансерному обліку не перебуває (а.с.83).
Відповідно до характеристики, наданої завідуючою будинком, відповідач за місцем проживання характеризується позитивно, зазначається, що вона веде тверезий спосіб життя (а.с.41).
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що жодного разу при обстеженні умов проживання сім?ї відповідача, її в стані алкогольного сп?яніння після народження сина ОСОБА_1, не бачили. Офіційну характеристику з місця її проживання 13 грудня 2017 року не витребовували, вважали достатньою інформацію від сусідів.
Підтвердив, що ОСОБА_1, єдина дитина, яка проживала з матір?ю найдовше - два роки з часу народження.
Довідками лікарень підтверджується, що на момент відібрання дитини, малолітній ОСОБА_1 був здоровий та не перебував у стані, яки би загрожував його життю чи здоров?ю.
Актом про відвідування дитини батьками та рідними від 23 березня 2018 року № 29, затвердженим головним лікарем КЗ «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу» підтверджується, що відповідач відвідувала сина ОСОБА_1 у закладі, приносила йому солодощі, а також поясненнями представника будинку дитини, наданими в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Згідно акту відвідування сім?ї від 22 травня 2018 року та моніторингу потреб см?ї встановлено, що ОСОБА_2 проживає в кімнаті разом з сином ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, дитина здорова, перебуває на штучному вигодовуванні. Дитина має дитяче ліжко, підгузки, одяг, дитяче харчування. В кімнаті є їжа, чисто (а.с.113).
Актом обстеження умов проживання від 06 червня 2018 року встановлено, що у кімнаті, де проживає ОСОБА_2 наявні дитячі речі, дитяче ліжечко, місце для старшої дитини не облаштовано (а.с.122, 123, 124).
Факт нецільового використання соціальної допомоги на дитину ОСОБА_1, належними та допустимими доказами не підтверджено.
Щодо невеликої кількості їжі на час обстеження умов проживання органом опіки та піклування, відповідач пояснила, що у неї немає матеріальної можливості придбати холодильник, тому відсутні умови для зберігання більшої кількості продуктів, ніж та, що була на момент обстеження.
Протягом судового розгляду в суді першої інстанції відповідачем надано докази того, що вона вживає заходи щодо покращення умов проживання дитини, виправлення своєї поведінки та виконання батьківських обов'язків.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що відповідач не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, свідомого нехтування відповідачем батьківськими обов'язками стосовно сина та ухилення від його виховання та утримання.
Самі по собі незадовільні умови проживання, недостатнє матеріальне забезпечення сім?ї, посилання органу опіки та піклування на ненадійність ситуації, без належних доказів ухилення матері від піклування, виховання дитини та її утримання, не може вважатись достатньою правовою підставою для відібрання дитини від матері та встановлення державної опіки над дитиною.
Як зазначено у п. 95 рішення від 08 квітня 2004 року Європейського суду з прав людини у справі «Хаас проти Німеччини», сам по собі той факт, що дитина може бути поміщена в більш сприятливе для її виховання середовище, не виправдовує примусові заходи щодо відібрання її у біологічних батьків; потрібна наявність інших обставин, які свідчать про необхідність такого втручання в право батьків на сімейне життя разом з їхньою дитиною, яке закріплене у ст.8 Конвенції про захист прав людини.
Органом опіки та піклування не доведено, що встановлення державної опіки над дитиною виправдовує примусове відібрання її від матері.
Судом не враховано, що відібрання дитини у віці 2-х років від матері та розлука з матір?ю після відвідування нею дитини у будинку дитини, є травмуючими психологічними факторами. Не враховано судом, що відібрання дитини на тривалий час від матері, зростання братів ОСОБА_1 та ОСОБА_13 окремо один від одного, сприятиме розриву сімейних зв?язків, негативно впливатиме на їх розвиток та виховання.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними, то відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.268, п.2 ч.1ст. 374, ст.376, 381-383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2018 року скасувати.
В задоволенні позову Органу опіки та піклування виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 12 листопада 2018 року.
Головуюча суддя Л. В. Суровицька
Судді Т. М. Авраменко
В. В. Черненко