Справа № 344/13494/18
Провадження № 33/4808/109/18
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.
Суддя-доповідач Васильєв
13 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Вилки О.С.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, 22 серпня 2018 року о 22 год. 58 хв. в с. Крихівці по вул. 24 Серпня, 28, керував транспортним засобом марки «Renault Megane Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Судом було встановлено, що огляд на факт вживання алкоголю проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Alkotest 6810» тест №730 в присутності двох свідків і своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини та прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд прийшов до безпідставного висновку про те, що саме він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки в дійсності він транспортним засобом не керував і за кермом була інша особа - ОСОБА_4
Зазначає, що 22 серпня 2018 року він разом із друзями святкував день народження товариша, де також була і ОСОБА_4, яка не вживала спиртні напої і мала посвідчення водія, а тому саме вона керування його автомобілем. Під'їхавши до будинку, ОСОБА_4 вимкнула двигун автомобіля і пішла у квартиру, а він залишився біля автомобіля, щоб забрати речі. В той момент під'їхали працівники поліції, заблокували його автомобіль та повідомили, що він здійснював керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Оскільки він не бажав їхати посеред ночі в наркодиспансер, так як цього вимагали працівники поліції і не хотів, щоб за нього переживала його дружина, а тому погодився пройти відповідний огляд за допомогою наданого працівниками поліції приладу. Він та ОСОБА_4 намагалися пояснити працівникам поліції всі обставини, на що працівник поліції повідомила, що він зможе надати всі пояснення у суді.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази про керування ним транспортним засобом 22 серпня 2018 року, на неодноразові виклики суду працівники поліції в судові засідання не з'являлись, на відеофіксації видно, що він знаходився біля свого автомобіля, однак немає жодних доказів керування ним транспортним засобом.
Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи працівники поліції надали не повний відеозапис даної події, а окремі відео файли.
Вважає, що суд першої інстанції не навів обґрунтовані доводи з яких він не взяв до уваги показання ОСОБА_4 про те, що саме вона керувала транспортним засобом.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника адвоката Вилки О.С., які підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду та закрити провадження у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_2 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №231228 від 22.08.2018 р. ОСОБА_2 22 серпня 2018 року о 22 год. 58 хв. в м. Івано-Франківську по вул. 24 Серпня, 28, с. Крихівці керував транспортним засобом марки «Renault Megane Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на факт вживання алкоголю проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу DREGER ALCOTEST №ARBH 0664 в присутності двох свідків
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення стверджується, що своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9 А Правил дорожнього руху України.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - старшим інспектором відділу моніторингу УПП в івано-Франківській області ОСОБА_5, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
Зі змісту рапорту, складеного старшим інспектором відділу моніторингу УПП в івано-Франківській області ОСОБА_5, вбачається, що 22.08.2018 року під час патрулювання у складі екіпажу «Ясень-0119» вона отримала повідомлення по те, що водій транспортного засобу «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, після чого при в'їзді на територію «Калинової Слободи» помітили вказаний автомобіль, який вдалося зупинити. Вказує, що водієм вищевказаного транспортного засобу виявився ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Вказаний водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу з результатом 1.66 проміле.
До вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучено квитанцію про проведення тесту на алкогольне сп'яніння за допомогою Драгер Алкотест 6810, відповідно до якої в результаті проведення тесту було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, оскільки результат тесту становив 1.66 проміле.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що водій ОСОБА_2 погодився з вищевказаними результатами тесту, що підтверджується його власним підписом.
Вказаний огляд було проведено у відповідності до вимог ст.266 КУпАП у присутності двох свідків, що підтверджується відповідними підписами свідків у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів та їх власними письмовими поясненнями.
Відповідно до вимог ст.266 ч.2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зокрема, відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, вони були присутні при проведенні огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння.
Вказані письмові пояснення свідків повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, квитанції технічного засобу та Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмового рапорту
старшого інспектору відділу моніторингу УПП в Івано-Франківській області ОСОБА_5, щодо обставин проведення огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_2 стосовного того, що він не керував транспортним засобом і не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказані доводи спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
При вирішенні цього питання суд приймає до уваги, що вищевказані доводи не були наведені під час зупинки ОСОБА_2 працівниками поліції, не висловлювались під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу і були висловлені ним тільки після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Така непослідовність позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, добровільне проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, викликає недовіру щодо правдивості її пояснень, наданих вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Зокрема, зі змісту пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вбачається, що він визнає, що дійсно в добровільному порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, не оспорює результати тесту та не заперечує факт вживання алкогольних напоїв, однак стверджує, що не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до практики розгляду справ Європейським судом з прав людини право на мовчання та право не давати свідчення проти себе не є абсолютними правами і право особи не давати пояснення не повинно перешкоджати «тому, щоб мовчання обвинуваченого в ситуаціях, які чітко вимагають його пояснення, бралося до уваги при оцінюванні переконливості доказів наведених обвинуваченням (справа «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»):
Апеляційний суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в судовому засіданні апеляційної інстанції було переглянуто відеозаписи, зроблені з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких поза всяким розумним сумнівом доводиться той факт, що на момент зупинки транспортного засобу марки «Renault Megane Scenic» д.н.з. НОМЕР_1 ним керував ОСОБА_2, який під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу не вказував на те, що він не керував транспортним засобом і не заперечував вживання алкогольних напоїв.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлений ст.266 КУпАП порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння проводиться виключно стосовно водіїв транспортних засобів у зв'язку з чим особа, яка не керувала транспортних засобом не повинна в добровільному порядку проходити такий огляд.
Апеляційний суд приймає до уваги те, що ОСОБА_2 в добровільному порядку пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів саме як водій транспортного засобу.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що пояснення свідка ОСОБА_4 не відповідають дійсності, та не прийняв їх до уваги, оскільки вони спростовуються сукупністю вищевказаних доказів по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, квитанцією технічного приладу та відповідним актом огляду, письмовими показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, рапортом інспектора поліції та відеозаписом з нагрудних камер працівника поліції.
Відповідно до вимог п.2.9а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, поза всяким розумним сумнівом підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
При накладенні стягнення судом першої інстанції було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та призначено стягнення в мінімальних межах, встановлених санкцією закону.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_2 про необхідність закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв
З оригіналом згідно:
Суддя: О.П. Васильєв