Справа № 724/1073/18
Провадження № 2/724/492/18
13 листопада 2018 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.
при секретарі: Корпан М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
05.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що він з сім'єю мешкає у житловому будинку № 3 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області, який розташований на земельній ділянці площею 0,17га., право власності на вказаний житловий будинок виникло у нього на підставі рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.10.2010 року (цивільна справа № 2-857/10).
Зазначає, що право власності на земельну ділянку площею 0,17га. кадастровий номер 7325088800:02:002:0072, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований вищевказаний житловий будинок, виникло у нього на підставі рішення VII сесії VII скликання Недобоївської сільської ради № 97/7/16 від 18.05.2016 року, та під час набуття права власності на вказану земельну ділянку, на неї не було встановлено ніяких обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб.
Вказує, що по сусідству з ним, у житловому будинку № 1 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області мешкає відповідач 1 - ОСОБА_2, який згідно з даними по господарської книги с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області є власником вказаного домогосподарства.
Зазначає, що на земельній ділянці площею 0,17га., що йому належить розташовані підвідні труби ввідного газопроводу (наземна частина газопроводу), що ведуть до домогосподарства № 1 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області. Дана ситуація виникла внаслідок того, що під час проведення ввідного газопроводу до домогосподарства ОСОБА_2 через його земельну ділянку ОСОБА_2 скористався його відсутністю (в період з 2007 по 2012рр. перебував на навчанні в м. Київ) самовільно звів опори для ввідного газопроводу та провів ввідний газопровід на земельній ділянці яка перебувала в його користуванні. Розташування на земельній ділянці, що йому належить підвідних труб газопроводу які ведуть до господарства ОСОБА_2 створює певні незручності у користуванні ним власною земельною ділянкою, а саме розташовані підвідні труби ввідного газопроводу заважають проїзду автотранспорту для очистки вигрібної ями, проїзду сільгосптехніки для оброблення земельної ділянки, обслуговування будинку, тощо. Крім того, підвідні труби газопроводу є об'єктом підвищеної небезпеки, який знаходиться в безпосередній близькості від його помешкання.
Зазначає, що ним вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема в червні 2016 року він звернувся із заявою до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про демонтаж труб ввідного газопроводу з його земельної ділянки та перенесення його на земельну ділянку ОСОБА_2, на що отримав відповідь, що перенесення діючого газопроводу можливе тільки за кошти замовника; також в жовтні 2017 року, він через представника звернувся до ОСОБА_2 з вимогою вчинити дії по перенесенню частини підвідного газопроводу розташованого на його земельній ділянці, однак отримав відповідь від представника ОСОБА_2 в якій він виразив сумнів в правомочності вимоги по перенесенню підвідного газопроводу, просив надати додаткові документи на підтвердження повноважень та фактів викладених у вимозі, однак ніяких реальних дій пор перенесенню частини підвідного газопроводу ОСОБА_2 вчинено не було.
Тому, підтримуючи вищевикладене, просить зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, шляхом перенесення наземної частини ввідного газопроводу (підвідних труб) з його земельної ділянки площею 0,17га., кадастровий номер 7325088800:02:002:0072.
01.10.2018 року на адресу суду відповідач 2 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якій вказав, що позовні вимоги позивача є безпідставними, та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачу було роз'яснено порядок демонтажу труб ввідного газопроводу з його земельної ділянки та перенесення їх на земельну ділянку ОСОБА_2, також було повідомлено, що перенесення діючого газопроводу можливе тільки за кошти замовника, проте позивач проігнорував дане повідомлення та звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань про розгляд справи із повідомленням сторін та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін до суду не надходило.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю мешкає у житловому будинку № 3 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області, даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,17га.
Також судом встановлено, що право власності на вказаний житловий будинок виникло у позивача на підставі рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.10.2010р. (цивільна справа №2-857/10), що підтверджується копією рішення суду та копіє Витягу про державну реєстрацію права власності.
При цьому, право власності на земельну ділянку площею 0,17га., кадастровий номер 7325088800:02:002:0072, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на якій розташований зазначений житловий будинок, виникло у позивача, на підставі рішення VII сесії VII скликання Недобоївської сільської ради № 97/7/16 від 18.05.2016 року, та як зазначає позивач, під час набуття ним права власності на вказану земельну ділянку, на неї не було встановлено ніяких обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, по сусідству з позивачем, у житловому будинку № 1 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області мешкає відповідач 1 ОСОБА_2.
Також, судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,17га., яка належить позивачу розташовані підвідні труби ввідного газопроводу (наземна частина газопроводу), що ведуть до домогосподарства № 1 по провул. Тітова у с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області, що створює певні незручності у користуванні позивачем власною земельною ділянкою, а саме, як на те вказує позивач, розташовані підвідні труби ввідного газопроводу заважають проїзду автотранспорту для очистки вигрібної ями, проїзду сільгосптехніки для оброблення земельної ділянки, обслуговування будинку, тощо. Крім того, підвідні труби газопроводу є об'єктом підвищеної небезпеки, який знаходиться в безпосередній близькості від помешкання позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що в червні 2016 року позивач звертаючись із заявою до відповідача 2 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про демонтаж труб ввідного газопроводу з його земельної ділянки та перенесення його на земельну ділянку відповідача 1Лазарюка С.С., отримав відповідь, згідно якої йому відповідачем 2 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» було роз'яснено, що перенесення діючого газопроводу можливе тільки за заявою власника газопроводу та за кошти замовника.
Крім того, в жовтні 2017 року, позивач через представника звернувся до відповідача 1 ОСОБА_2 з вимогою вчинити дії по перенесенню частини підвідного газопроводу, розташованого на його земельній ділянці, однак ніяких реальних дій пор перенесенню частини підвідного газопроводу ОСОБА_2 вчинено не було.
Відповідно до ст.ст. 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Як вбачається із змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 51 ЦПК України та з урахуванням ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз'яснити позивачеві право на заміну неналежного відповідача.
Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.
Так, судом встановлено, що позивач звертаючись до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, як відповідачів визначив ОСОБА_2 та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», проте суд, дослідивши матеріали справи, приходить висновку, що відповідачі в справі не є власниками даного газопроводу та відповідно не мають право вчиняти такі дії, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що у 2005 році відповідачем 2 ПАТ «Чернівцігаз» було розпочато роботи по будівництву об'єктів системи газопостачання (в т.ч. розподільчих та ввідних газопроводів) в с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області, зазначені роботи були закінчені у 2006 році.
Замовниками вищезазначених робіт, а саме: розподільчого газопроводу була Ставчанська сільська рада с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області, а ввідних газопроводів в даному випадку був ОСОБА_3, як власник газопроводу по вул. Тітова, 1, в с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області.
При цьому, згідно акту приймання в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту системи газопостачання та про приймання в експлуатацію внутрішньодомового ГРУ від 07.07.2006 року також вбачається, що власником газопроводу за адресою: с. Ставчани, вул. Тітова, 1, Хотинського району, Чернівецької області був ОСОБА_3, який і був замовником газопроводу за вказаною адресою, а не відповідач 1 ОСОБА_2, як на те посилається позивач в обгрунтування позовних вимог.
Разом з тим, згідно довідки № 652 від 08.08.2018 року, виданої виконкомом Недобоївської сільської ради Хотинського району, Чернівецької області вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.05.2012 року. На даний час перебуває за межами України.
Крім того, згідно відповіді з Хотинської державної нотаріальної контори, наданої на запит суду, вбачається, що ОСОБА_3, який був замовником та власником вищевказзаного газопроводу помер у 2013 році, та в Хотинській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 290 за 2013 рік, щодо майна померлого ОСОБА_3, який помер 05.07.2013 року.
Дана спадкова справа заведена 17.07.2013 року на підставі заяви про прийняття спадщини від дружини померлого ОСОБА_4.
Також, як вбачається із даного листа, 18.07.2013 року до Хотинської державної нотаріальної контори звернулися діти померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька, а спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина ОСОБА_4, з чого випливає, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дружина, а не відповідач в справі ОСОБА_2, що і спростовує посилання позивача на обставини викладені в позовній заяві.
Також суд не приймає до уваги і посилання позивача на той факт, що відповідач ОСОБА_2 скористався відсутністю позивача та в період з 2007 року по 2012 рік провів ввідний газопровід на земельній ділянці, яка перебувала в користуванні позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи роботи по будівництву об'єктів системи газопостачання (в т.ч. розподільчих та ввідних газопроводів) в с. Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області були закінчені у 2006 році, при цьому судом встановлено, що позивач став власником вищевказаної земельної ділянки лише в 2016 році, з чого випливає, що на даній земельній ділянці, ще задовго до набуття позивачем на неї права власності, вже на протязі 10 років були розташовані труби ввідного газопроводу, що також спростовує посилання позивача, що на момент набуття ним права власності на вказану земельну ділянку, на неї не було встановлено ніяких обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач2 ПАТ «Чернівцігаз» неодноразово повідомляв позивача про те, що вирішення питання щодо зміни розташування та експлуатації вищезазначеного газопроводу можливе лише за умови звернення власника вищезазначеного газопроводу до оператора ГРМ (відповідача 2) із заявою про видачу технічних умов у зв'язку із необхідністю реконструкції та технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об'єкта газифікації та повного фінансування робіт по зміні його розташування, проте як встановлено судом, позивач всупереч даного факту безпідставно звернувся до суду із вимогами щодо зобов'язання відповідачів перенести наземну частину ввідного газопроводу з його земельної ділянки.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач був обізнаний про те, що відповідачі не є власниками ввідного газопроводу, розташованого на його земельній ділянці, а отже не мають права вчиняти жодних дій щодо реконструкції чи зміни ввідного газопроводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.
З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.
При цьому, позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_6 клопотань про заміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача не заявлялось.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).
Зважаючи на вищевикладене, та з урахуванням того, що відповідачі ОСОБА_2 та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» є неналежними відповідачами, суд вважає. що в задоволенні позову слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
На підставі ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 23, 48, 51, 81, 175, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 13.11.2018 року.
Суддя: О.Г. Єфтеньєв