Єдиний унікальний номер 725/5017/18
Номер провадження 4-с/725/38/18
13.11.2018 року Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Іщенко І. В.
при секретарі Берекеля О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», заінтересовані особи: ОСОБА_2, старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3 на дії посадової особи органу державної виконавчої служби,-
Представник заявника звернувся до Першотравневого районного суду м.Чернівці із вказаною вище скаргою на дії посадової особи органу державної виконавчої служби.
Посилався на те, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №725/2589/16-ц, виданого 16 червня 2016 року Першотравневим районним судом м. Чернівці щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» судового збору в розмірі 689,00 грн.
Разом з тим вказував, що стягувач дізнався про порушення його прав 10.09.2018 року, а саме про те, що державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, підставою повернення є п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, тобто майно підлягаюче опису належного боржнику на праві власності на яке можливо звернути стягнення не виявлено.
Вважає, вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не вжито жодних заходів, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» щодо встановлення майна боржника та не підтверджено це належними доказами.
За таких обставин, просив скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.06.2018 року, визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Федоряка О.В. під час здійснення виконавчого провадження №52083827.
Справа слухалась у відсутність представника заявника ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз». Однак від нього через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до суду не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника Відділу, а також відзив на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю та необґрунтованості.
Також в судове засідання для розгляду справи не з'явилася боржник ОСОБА_2, яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомила.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України судове засідання проводилося без технічної фіксації.
Частиною 2 ст.450 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у їх сукупності, приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів ті інших органів (посадових) осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження», яким керується державний виконавець під час здійснення примусового виконання.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Другому відділу державної виконавчої служби м. Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області перебувало виконавче провадження № 52083827 щодо примусового виконання судового наказу № 725/2589/16-ц від 16.06.2016, виданого Першотравневим районного суду м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» в частині стягнення судового збору 689 грн.
05.09.2016 року старшим державним виконавцем Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області виконавче провадження № 52083827 було відкрито, про що винесені постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п. 7 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №2832/5 постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Відповідно до п. 6 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 забезпечення організації ведення діловодства та архіву, контроль за дотриманням цих Правил в органах державної виконавчої служби покладаються на керівника органу державної виконавчої служби. Ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби здійснюють спеціально призначені працівники, відповідальні за ведення діловодства (далі - відповідальна особа), про що зазначається в їх посадових інструкціях.
Виходячи з вищенаведеного, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, передає начальнику відділу для скріплення печаткою, останній в свою чергу скріплює печаткою та передає її відповідальній особі-діловоду, який присвоює постанові вихідний реєстраційний номер та здійснює відправку кореспонденції згідно своїх посадових обов'язків.
Відправка та отримання поштової кореспонденції із запізненням строків, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» жодним чином не порушує прав скаржника та не позбавляє його права на оскарження.
Також, відповідно до п.З ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Тобто, державний виконавець не несе відповідальність за своєчасність та правильність відправки кореспонденції в органах ДВС, оскільки вказані дії не входять до його обов'язків згідно чинного законодавства, а прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження № 52083827 від 05.09.2016р. та про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.06.2018 не підлягають скасування з підстав порушення строків, передбаченими п.З ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».
Що до твердження заявника про те, що у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану, оскільки ним не в повній мірі використано повноваження, передбачені ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що державним виконавцем Федоряк О.В. 27.06.2018 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, підставою повернення є п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, тобто майно підлягаюче опису належного боржнику на праві власності на яке можливо звернути стягнення не виявлено.
Разом з тим, як вбачається із копії виконавчого провадження, державним виконавцем були виконані дії на встановлення майна боржника, а також інші дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження».
Зокрема, під час проведення виконавчих дій виконавцем встановлено, що згідно відповіді сервісного центру МВС за боржником транспортних засобів не зареєстровано.
Крім того, згідно відповіді ДФС України про номери рахунків відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями боржник-РНОКПП НОМЕР_1 на обіку в органах ДПС не перебуває.
Згідно відповіді ДФС України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб інформація стосовно ОСОБА_2 відсутня.
Згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії стосовно ОСОБА_2 інформації не знайдено.
Згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи стосовно ОСОБА_2 інформації не знайдено.
Крім того, як вбачається із копії виконавчого провадження, державним виконавцем 26.06.2018 року було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, а саме м. Чернівці вул. Коростенська, ? та встановлено, що боржник за вказаною адресою зареєстрований та проживає. Майна, яке належить боржнику та на яке, згідно ЗУ «Про виконавче провадження», можна звернути стягнення, не виявлено, про що складено відповідний Акт державного виконавця.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності зареєстрований об'єкт житлової нерухомості - квартира за адресою м. Чернівці, вул Коростенська, ?.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Оскільки іншого майна, коштів чи доходів боржника під час здійснення виконавчих дій не виявлено, то державним виконавцем, керуючись п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій виконано всі вимоги, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», а тому скарга є безпідставною та необґрунтованою, й відповідно у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.1, 3 18, 37, 48, 53 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.18, 76-81, 353, 447, 448, 450,451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», заінтересовані особи: ОСОБА_2, старший державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_3 на дії посадової особи органу державної виконавчої служби - відмовити.
Ухвала може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко