Справа № 621/700/18
№ провадження 2/646/1161/2018
(заочне)
05.11.18 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:
головуючий суддя Шелест І.М.
за участю секретаря Волошко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь суму боргу за розпискою в розмірі 263 203,90 грн., з яких: 200 000,00 грн.- розмір основного боргу; 14 183,90 грн.- 3% річних від суми боргу; 49 020,00 грн.-інфляційні збитки. Крім того, просив стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2 632,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 квітня 2016 року відповідач взяв у борг грошові кошти в розмірі 200 000,00грн.з кінцевим строком повернення 07 травня 2016 року, що підтверджується розпискою.
Оскільки добровільно відповідач відмовляється повертати грошові кошти, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 21.06.2018 було відкрито провадження за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача та позивач, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та за відсутністю позивача, позовні вимоги підтримав повністю, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений, шляхом оголошення на офіційному сайті суду.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою представника позивача, проведено заочний розгляд справи.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) встановив наступне.
08 квітня 2016 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 000 грн, що підтверджується розпискою, згідно якої відповідач ОСОБА_2 зобов'язався повернули борг не пізніше 07 травня 2016 року. Зазначені кошти відповідачем не повернуті (а.с. 31).
Відповідно ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, статтею 599 ЦК України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Правиламист.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Частина 1ст.530ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 борг, згідно борговій розписки від 08.04.2016 не повернув.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами статті 625ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення позивачу боргу за розпискою від 08.04.2016 в сумі 200 000,00 грн. становить 693 днів та складає 14 183, 90 грн.; інфляційні збитки з 07.05.2016 по 30.03.2018 складають 49 020,00 грн.
Суд вважає, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, оскільки 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо повернення позивачу боргу за розпискою від 08.04.2016 в сумі 200 000,00 грн. становить 693 днів та складає 11 375, 00 грн. (200 000, 00 грн.* 3% річних/100%/365*693). А також інфляційні збитки з 07.05.2016 по 30.03.2018 складають 49 020,00 грн.
Згідно з правовою позицією, викладеної Верховним судом України в постанові № 6-63цс13 від 18 вересня 2013 року, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеними ті обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, тому вони підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також стягується сума судового збору, сплачена ним при подачі позову до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-80, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281, 282 ЦПК України, статтями 546, 549, 550, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ідн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, НОМЕР_2 суму боргу в розмірі 260 395 (двісті шістдесят тисяч двісті триста девяносто п'ять) грн. 00 коп., з яких: 200 000,00 грн.- розмір основного боргу; 11 375,00 грн.- 3% річних від суми боргу; 49 020,00 грн.-інфляційні збитки.
Стягнути з ОСОБА_2, ідн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, НОМЕР_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 2 632 (дві тисячі шістсот тридцять дві гривні) грн. 04 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Харківської області.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 05.11.2018
Позивач: ОСОБА_1, адреса проживання: 63460, АДРЕСА_1.
Представник позивача: ОСОБА_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса проживання: 63460, смт. Слобожанське, Зміївського району Харківської області, вул. Сергія Закори, буд.91/24, кв.74.; адреса реєстрації: АДРЕСА_2.
Суддя: І.М. Шелест