Справа № 635/7098/18
Провадження № 2/635/3241/2018
31 жовтня 2018 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Токарук Л.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Васищівська селищна рада Харківського району Харківської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту смерті, родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій просить суд:
- встановити факт, що 29.05.2001 року померла ОСОБА_3, яка вказана як померла ОСОБА_4;
- встановити факт, що ОСОБА_5, яка померла 25 червня 1984 року, є матір'ю ОСОБА_3, яка померла 29.05.2001 року;
- визнати за позивачем право власності на житловий будинок літ «А-1» загальною площею 67, 10 кв. м, житловою площею 38, 00 кв. м, за адресою: смт. Васищеве, вул. Трудова, 47, Харківська область, Харківський район, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_5 є позивачу бабусею. ОСОБА_5 склала заповіт, згідно з яким усе майно заповіла ОСОБА_3, матері позивача. ОСОБА_5 померла 25 червня 1984 року. Мати позивача ОСОБА_3 була спадкоємцем за заповітом та законом після смерті бабусі. ОСОБА_4 зареєструвала 18.09.1970 шлюб з ОСОБА_6, після державної реєстрації отримала прізвище «Андреєва», але паспорт не змінила. 01.03. 1982 шлюб матері позивача з ОСОБА_6 розірвано, прізвище після розірвання шлюбу залишено «Андреєва». Свідоцтво про народження ОСОБА_3 у позивача не зберіглось. Усе життя мати та бабуся позивача мешкали та були зареєстровані разом в ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, тому що була зареєстрована в житловому будинку на момент смерті ОСОБА_5, в період до 6 місяців з моменту смерті спадкодавця користувалася житловим будинком, земельною ділянкою, речами, поховала її, тому фактично прийняла спадщину. Мати позивача зверталась до 2 Державної нотаріальної контори Харківського району з заявою про прийняття спадщини в встановлений законом 6 місячний термін та не отримала відповідні правовстановлюючі документи. ОСОБА_3 померла 29.05.2001 року. В свідоцтві про смерть її прізвище вказано ОСОБА_5, хоча на той час мусило б бути вказане як «Андреєва». Після смерті матері позивач звернувся за відповідними правовстановлюючими документами до нотаріуса, але йому відмовлено в наданні правовстановлюючих документів на житловий будинок, що зумовило звернення до суду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 22.10.2018 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, надав заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності (а.с. 50).
Інших заяв, заперечень та клопотань від сторін не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з'явившихся учасників.
Згідно з частиною 4 статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 народився 30.10.1960, мати - ОСОБА_7, батько - ОСОБА_8, що підтверджується копією Свідоцтва про народження (а.с. 10).
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 13.09.2018 (а.с. 16), 09.01.1969 ОСОБА_8 і ОСОБА_4 уклали шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8.
01 березня 1982 року розірвано шлюб між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 (а.с. 13).
Відповідно до Свідоцтва про смерть від 01.06.2001 (а.с. 14), 29 травня 2001 року померла ОСОБА_4.
Відповідно до Свідоцтва про смерть від 25.06.1984 (а.с. 12), 25 червня 1984 року померла ОСОБА_5 (а.с. 12), яка була власником житлового будинку № 47 по вул. Трудовій у смт Васищеве, згідно зі Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 08.06.1970 (а.с. 17), яка на випадок своєї смерті 14.05.1984 залишила заповіт на користь ОСОБА_4, яка мешкала за адресою: смт Васищеве, вул. Трудова, 47, Харківського району Харківської області (а.с. 19).
Належність спірного житлового будинку ОСОБА_5 підтверджується також технічним паспортом від 01.08.2018 (а.с. 20-24) та листом КП «Харківське районне БТІ» від 14.08.2018 (а.с. 25), згідно з якими самочинні прибудови та самочинні будівлі на території домоволодіння відсутні.
З копії будинкової книги по вул. Трудовій, 47, в смт Васищеве, вбачається, що ОСОБА_4 прописана у будинку з 24.10.1958, 10.11.1970 зареєстровано зміну прізвища з ОСОБА_4 на ОСОБА_8 (а.с. 26-36). Також у будинку був зареєстрований ОСОБА_1.
Згідно з Актом від 09.10.2018, складеним депутатом Васищівської селищної ради ОСОБА_9 в присутності сусідів ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за адресою: смт Васищеве, вул. Трудова, 47, постійно проживали: ОСОБА_5 (померла 25.06.1984) разом з дочкою ОСОБА_3 (померла 29.05.2001) та онуком ОСОБА_1 (а.с. 46).
З листа Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області від 09.10.2018 (а.с. 47) вбачається, що після смерті ОСОБА_5, померлої 25 червня 1984 року, яка мешкала за адресою: смт Васищеве, вул. Трудова, 47, відкритої спадкової справи немає, свідоцтва про право на спадщину не видавались. Після смерті ОСОБА_4, померлої 29 травня 2001 року, із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину за період з 2001 по 2018 рік нікому не видавались.
Аналогічну інформацію щодо ОСОБА_5 містить лист Харківського обласного державного нотаріального архіву від 16.10.2018 (а.с. 51).
Постановою від 20.10.2018 державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_12 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з ненаданням документів, що стверджують факт прийняття спадщини і факт наявності спадкового майна.
Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частиною 2 статті 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини 25.06.1984 ОСОБА_5 була власником спірного домоволодіння.
На підставі заповіту від 14.05.1984 право на спадкування майна після померлої ОСОБА_5 перейшло до її доньки ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, оскільки на день смерті матері проживала разом з нею у спірному домоволодінні. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 не виявлено.
Матеріалами справи підтверджується, що мати позивача ОСОБА_3 вказана у свідоцтві про смерть як ОСОБА_4, а також факт, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_3.
Факт проживання позивача ОСОБА_1 разом із матір'ю ОСОБА_3 на час її смерті підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами.
Після смерті ОСОБА_3 29 травня 2011 року право на спадкування майна останньої перейшло до її сина ОСОБА_1 (позивача у справі), який прийняв спадщину, оскільки проживав разом із матір'ю на час її смерті.
Враховуючи відмову державного нотаріуса ОСОБА_12 у видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину, у справі виник спір.
Інших спадкоємців, які прийняли у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_3, окрім позивача, у ході розгляду справи не встановлено.
Оскільки позивач як єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, він має право на спадкування належного спадкодавцеві на момент смерті майна, до складу якого увійшло право власності на спірний житловий будинок.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1223, 1225, 1258, 1269, 1273 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області про встановлення факту смерті, родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт, що 29.05.2001 року померла ОСОБА_3, яка в Свідоцтві про смерть вказана як ОСОБА_4.
Встановити факт, що ОСОБА_5, яка померла 25 червня 1984 року, є матір'ю ОСОБА_3, яка померла 29.05.2001 року.
Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на житловий будинок літ «А-1» загальною площею 67,10 кв. м, житловою площею 38,00 кв. м, за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Трудова, 47, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: Васищівська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Орешкова, б.49, код ЄДРПОУ 04396584.
Повне рішення буде складено у строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Суддя Д.М. Савченко