Первомайський міськрайонний суд Харківської області
18 м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107
Справа № 632/810/18
провадження № 2/632/437/18
іменем України
"12" листопада 2018 р. м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Библіва С.В., за участю секретаря Кузьменко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Первомайському Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що між сторонами 15.02.2011 року був укладений договір № б/н. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач порушила умови договору, не виконала їх і не виконує на даний час, допускаючи прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 31.03.2018 року має заборгованість у сумі - 93 161 грн. 57 коп., яку позивач і просить стягнути на свою користь, а також понесені судові витрати за подання позову до суду.
28 серпня 2018 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з призначенням першого судового засідання на 12 вересня 2018 року.
12 вересня 2018 року перше судове засідання було відкладено на 17 жовтня 2018 року у зв'язку з тим, що у суду відсутні відомості про вручення відповідачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
17 жовтня 2018 року судове засідання також було відкладено на 12 листопада 2018 року, оскільки відповідачем по справі було надано заяву з проханням відкласти розгляд справи з причини подання нею відзиву на позовну заяву.
31.10.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вона просила частково відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з пропуском строків позовної давності.
12.11.2018 року від юрисконсульту банку ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував факту пропуску Банком строку позовної давності та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не прибув, проте надав заяву про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягає з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредит в сумі 1464,59 грн. визнала, а в іншій частині просила у задоволенні відмовити з підстав пропуску строку позовної давності та обставин, вкладених у відзиві на позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
між сторонами 15.02.2011 року був укладений договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Відповідач порушила умови договору, не виконала їх на даний час, допустивши прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 31.03.2018 року за нею числиться заборгованість за вище зазначеним договором загальною сумою 93 161 грн. 57 коп., яка складається з наступного: 1464 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 81 666 грн. 37 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5118 грн. 15 коп. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4412 грн. 46 коп. - штраф (процентна складова) ( а.с.6,7).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стосовно стягнення сум штрафів, а саме фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 4412,46 грн., суд має зазначити, що згідно із п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми заборгованості. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф. ОСОБА_3 за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
ОСОБА_3 неправомірно просить одночасно застосувати подвійну відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягають.
Статтею 611 ЦК України, передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених законом.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За положеннями вказаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема, занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.
У зв'язку із тим, що сума пені значно перевищує суму тіла кредиту, суд зменшує розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 5118,15 грн. до 2000,00 грн.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення сум штрафів, а також сума пені в розмірі 3118,15 грн. стягненню не підлягають, а решта суми заборгованості в розмірі 85 130 грн. 96 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Разом з тим, відповідачем заявлене клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.
Судом прийнято до уваги те, що відповідно до умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на лицевій стороні карти, і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, тобто строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці, а дія картки закінчилась 28 лютого 2015 року, а з позовом банк звернувся 03 травня 2018 року. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Судом також прийнято до уваги, що пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений, а також на те, що після закінчення строку дії договору банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, а боржник своїх зобов'язань за договором від 15.02.2011 року не виконав.
Таким чином, дані обставини свідчать про пропуск строку позовної давності позивачем у 3 роки, проте, слід зазначити, що відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Судом же встановлено з розрахунку заборгованості (а.с.6-7), що останній платіж відповідачем за спірною заборгованістю здійснено 29.08.2015 року, що свідчить про те, що відповідач борг визнала і саме з цієї дати має відраховуватися початок перебігу строку позовної давності. Позов пред'явлено 03.05.2018 року, тобто трирічний строк не пропущено і посилання позивача про не пропущення вказаного строку не спростовує позиції суду щодо цього факту.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява відповідача щодо застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, а заявлені вимоги позивача знаходить частково обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 253, 256-257, 260-261, 263-265, 267, 526, 549, 610-612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 128, 141, 247, 259, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15.02.2011 року, станом на 31.03.2018 року у сумі 85 130 (вісімдесят п'ять тисяч сто тридцять) грн. 96 коп. та судові витрати у сумі - 1762 грн. 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківської апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Позивач - АТ КБ «ПриватБанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського,буд.1Д, МФО 305299, код 14360570 на р/р № 29092829003111.
Відповідач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ? м-нАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1.
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2018 року.
Суддя: ОСОБА_4