Справа № 802/2257/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
13 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
В грудні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 звернулися до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, в якому просили:
- визнати дії Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо не оформлення паспорта неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі паспортної книжечки - протиправними;
- зобов'язати Томашпільський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати бланк паспорта ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХХІІ, з проставленою відміткою проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Позивачі, в обґрунтування позовних вимог, посилалися на те, що ОСОБА_4 в зв'язку із релігійними переконаннями не бажає отримувати паспорт у формі пластикової картки типу ІD - картка, яка має безконтактний електронний носій із персональними даними.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не надав належних доказів та не довів правомірність своїх дій та бездіяльності щодо відмови у видачі неповнолітньому ОСОБА_4 паспорта громадянина України у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХХІІ.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відхилити апеляційну скаргу та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2017р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (свідоцтво про народження на а.с.9) по досягненню ним шістнадцятирічного віку особисто та його законні представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до територіального підрозділу ДМС України у Вінницькій області за місцем свого проживання із заявою про оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
06.10.2017р. Томашпільський районний сектор ДМС України у Вінницькій області листом за №45/1366 повідомив громадян ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що у відповідності до змін та доповнень Постанови №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилученню, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", а саме п.2 загальної частини Постанови встановлює (визначає), що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, інші варіанти паспорта громадянина України (документа) законодавцем не встановлено та не передбачено. Оформлення паспорта у формі книжечки припинено з 01.11.2016р. (а.с.10-11).
В зв'язку із релігійними переконаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є законними представниками свого сина, а також з релігійних переконань самого ОСОБА_4, заперечують проти отримання паспорта громадянина України у вигляді ІD -1 картки.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач діяв в межах та у спосіб визначений Законом України " Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI .
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI (далі Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…).
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. (ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи .
Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на втручання в особисте духовне життя людини, посягання на право на свободу віросповідання, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, оскільки він згоду на таку обробку не надає.
Колегія суддів такі доводи скаржника вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 2297-VI, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону № 2297-VI).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
У ст. 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06 липня 2010 року № 2438-VI, зазначено: «Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції; …».
За сталою практикою ЄСПЛ, першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну «закон» є автономним, та до якості «закону» ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном «закон» … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності» та «передбачуваності».
Таким чином, суд дійшов висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Суд дійшов висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання протиправними дії Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами частини 1 статті 317 КАС України у редакції на час вирішення справи апеляційним судом передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 задовольнити .
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Прийняти нове рішення про задоволення позову.
Визнати дії Томашпільського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо не оформлення паспорта неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі паспортної книжечки - протиправними.
Зобов'язати Томашпільський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати бланк паспорта ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 №2503-ХХІІ, з проставленою відміткою проживання без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2018 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.