Справа № 544/1087/18
№ пров. 2/544/479/2018
Номер рядка звіту 49
іменем України
13 листопада 2018 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Ощинської Ю.О.,
з участю секретаря судового засідання - Чеботарової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 у м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків. У позові зазначили, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.06.1988, від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачі досягли пенсійного віку, єдиним джерелом доходу ОСОБА_2 є пенсія у розмірі 2487,67 грн на місяць, ОСОБА_1 також є пенсія у розмірі 1482,79 грн, що є недостатнім для задоволення їх життєвих потреб, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потребує постійного лікування, у тому числі санаторно-курортного та двічі на рік стаціонарного, у зв'язку з хронічним захворюванням. Відповідач працездатний, має стабільний дохід, оскільки працює директором ТОВ «Бородянка Логістик», однак добровільно матеріальної допомоги батькам не надає. У зв'язку з чим позивачі просять стягнути з відповідача на їх користь аліменти на утримання батька ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, щомісячно, починаючи від дати пред'явлення позову і довічно та утримання матері ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, щомісячно, починаючи від дати пред'явлення позову і довічно.
Ухвалою від 03 вересня 2018 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.11.2018 до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_2, яка діє за дорученням як представник ОСОБА_1 про залишення позовних вимог в частині стягнення аліментів на її утримання без розгляду, а в частині стягнення аліментів у розмірі ? частини від усіх видів його доходів, на утримання ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. Просила справу слухати у їх відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву у якій зазначив, що позов визнає у повному обсязі, проти його задоволення не заперечує, просить провести розгляд справи без його участі.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 червня 1988 року (а.с. 9).
Від даного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Відповідач працездатний, має стабільний дохід, оскільки працює директором ТОВ «Бородянка Логістик», однак добровільно матеріальної допомоги батькам не надає.
Позивач ОСОБА_1 досяг пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням, є непрацездатною особою та згідно довідки Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 1558 від 23.08.2018 знаходиться на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 1482,79 грн (а.с. 13, 15).
ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку у лікаря - кардіолога та потребує постійного медичного лікування, 2 рази на рік стаціонарного лікування, у зв'язку з хронічним захворюванням.
Позивач витрачає у середньому 700 грн на місяць на оплату комунальних послуг, в опалювальний сезон 800 грн, що підтверджується квитанціями (а.с. 17-39).
Коштів, що залишаються, не достатньо для існування позивачів відповідно до нормальних соціальних стандартів їх не вистачає навіть на придбання продуктів харчування та необхідних ліків на які затрачається більше 4000 грн на одне лікування, про що додані чеки.
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області № 324/02-17 від 15.08.2018 ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1, та має такий склад сім'ї: ОСОБА_2, народження 1959 року (а.с. 11).
Відповідач ОСОБА_3 має стабільний дохід, оскільки працює директором ТОВ «Бородянка Логістик», що підтверджується довідкою № 1 від 21.08.2018 (а.с. 12).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року надано роз'яснення, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України) не є абсолютним.
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст. 204 СК).
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Згідно ч. 1ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін
Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи, не вбачається підстав передбачених ст. 204 СК України для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивача.
Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
Позивач під час звернення до суду звільнена від сплати судового збору .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 202, 205 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, аліменти на утримання батька ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з 30.08.2018 і довічно.
Стягнути з ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Ю.О. Ощинська