П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 487/5380/17
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Нікітін Д.Г.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії та про зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплатити недоотримані суми пенсії, а також про обов'язок здійснювати виплати в майбутньому, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - Центральне об'єднане УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №63/21 від 30.08.2017 року про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення з урахуванням заробітної плати, що отримувалась в ДП «Будівельна дільниця при УМВС України в Миколаївській області» за період з лютого 1986 року по грудень 2000 року та виплатити недоотримані суми пенсії і виплачувати в подальшому згідно проведеного розрахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин трудового стажу.
Обґрунтовуючи своє право на перерахунок пенсії, позивач посилається на пункт 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок), який встановлює, якщо додаткові документи подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Позивач наголошує на дотриманні ним указаної законодавчої норми та вважає, що пенсійний орган безпідставно не врахував для обчислення пенсії довідку від 27.01.2015 року про заробітну плату, видану ДП «Будівельна дільниця при УМВС України в Миколаївській області».
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Центрального об'єднаного УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області № 63/21 від 30.08.2017 року про відмову в перерахунку пенсії та зобов'язав здійснити перерахунок пенсії з 22 лютого 2017 року з урахуванням заробітної плати, яку отримував позивач в ДП «Будівельна дільниця при УМВС України в Миколаївській області», у період з лютого 1986 року по грудень 2000 року та виплатити недоотримані суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд, спираючись на докази, які є в матеріалах справи зробив висновок про те, що довідка про заробітну плату від 27.01.2015 року, яка не була взята до уваги Центральним об'єднаним УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області, видана на підставі особових рахунків, містить загальний розмір заробітної плати позивача за період з січня 1986 року по грудень 2000 року та розмір заробітної плати з розбивкою по місяцях, а тому повністю відповідає вимогам Порядку (Додаток 1).
На думку суду першої інстанції, за наявності сумнівів у достовірності поданої позивачем довідки, обов'язок перевірки обґрунтованості її видачі та відповідності її даним бухгалтерського обліку покладено на відповідача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог виплачувати пенсію в подальшому, згідно проведеного розрахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин трудового стажу, суд першої інстанції зазначив, що за змістом вимог ст.ст. 2, 5 КАС України захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, Центральне об'єднане УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Обґрунтування апеляції складається з того, що ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) встановлені повноваження органів Пенсійного фонду перевіряти документи, необхідні для призначення пенсії.
У зв'язку з тим, що за результатами перевірки, органами Пенсійного фонду отримана нова довідка від 18.05.2017 року, яка, за ствердженням апелянта, різниться за показниками заробітної плати, що зазначені в довідці від 27.01.2015 року, суд не має право зобов'язувати Пенсійний фонд ураховувати при обчисленні пенсії непідтверджені дані.
За таких умов, на думку суб'єкта владних повноважень, позивач повинен звернутися до органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 18.05.2017 року.
До того ж, апелянт заявив про пропущення позивачем строку звернення до суду та вважав, що судом неправомірно зобов'язано Пенсійний фонд здійснити перерахунок з 22.02.2017 року.
До суду апеляційної інстанції представник Центрального об'єднання УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача вважав, доводи апелянта необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що є підстави для задоволення апеляції з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи, що встановлені судом першої та апеляційної інстанцій свідчать, що 29.10.2014 року позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058.
Оскільки до заяви про призначення пенсії позивачем не були додані всі необхідні документи, посадовою особою Пенсійного фонду останнього повідомлено про надання довідки про заробітну плату за період роботи в ДП «Будівельна дільниця при УМВС України в Миколаївській області» (далі - ДП «Будівельна дільниця») до 28.01.2015 року.
При цьому, як вказує Пенсійний фонд, ним за власною ініціативою, у листопаді 2014 року робились запити щодо надання довідки про заробітну плату ОСОБА_2, яку він отримував у ДП «Будівельна дільниця».
Вказана довідка була видана арбітражним керуючим Бутенко О.О. та отримана відповідачем у грудні 2014 року, однак у зв'язку з тим, що її оформлення відбулось з порушенням вимог діючого законодавства, арбітражний керуючий її відкликав.
Довідка від 15.01.2015 року арбітражного керуючого Бутенка О.О. також не влаштувала Пенсійний фонд, адже там були відсутні посилання на первинні документи.
27.01.2015 року позивачем до Центрального об'єднаного УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області була надана довідка від 27.01.2015 року за №31 про його заробітну плату за період з 01.02.1986 року по 31.12.2000 року в ДП «Будівельна дільниця».
В якості підстави для видачі вказаної довідки зазначено книги нарахування заробітної плати та адреса їх зберігання.
Враховуючи, що вказана довідка була надана до спливу 3-ох місяців з моменту звернення позивача за призначенням пенсії, вона була прийнята та долучена до матеріалів справи для обчислення пенсії.
Перевіряючи достовірність спірної довідки, управління Пенсійного фонду 31.03.2015 року звернулось до відділу режимно-секретного та документального забезпечення УМВС України в Миколаївській області з проханням вирішити питання щодо звірки даних, що міститься у вказаній довідці від 27.01.2015 року за №31.
Листом УМВС України в Миколаївській області повідомило відповідача, що документи, у тому числі і картки про заробітну плату працівників ДП «Будівельна дільниця» на збереження до архіву не надходили.
20.12.2016 року відповідач направив ДП «Будівельна дільниця» листа в якому просив надати копії первинних документів про нарахування заробітної плати чи надати доступ до документів для здійснення перевірки.
17.01.2017 року у відповідь ліквідатором ДП «Будівельна дільниця» було надано фотокопії первинних документів, а саме: журналів обліку нарахувань та виплати заробітної плати.
Як пояснив відповідач, зазначені копії були неякісні, тому не могли бути взяті до уваги.
Далі, за поясненнями управління Пенсійного фонду, 27.02.2017 року, до УМВС України в Миколаївській області знову був зроблений запит про надання довідки про заробітну плату позивача, але в отриманій довідці від 21.03.2017 року була виявлена описка, що не дало змоги провести перерахунок пенсії позивачеві.
За таких обставин, управління Пенсійного фонду, вимушено було знову звертатися до УМВС України в Миколаївській області з проханням надати довідку про заробітну плату за період роботи з 1990 року по 1995 рік і 18.05.2017 року вона була отримана.
Відповідач вважає, що наведена довідка від 18.05.2017 року за №8/2-49 належним чином оформлена, відповідає вимогам, встановлених Додатком №1 до Порядку.
30.08.2017 року Центральне об'єднання УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області приймає рішення за №63/21 про відмову в перерахунку пенсії, за підставами недостовірності довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.01.2015 року за №31 та пропонує позивачу написати заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітку за 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 року за довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.05.2017 року №8/2-49.
Зіставивши встановлені обставини справи з ознаками норм матеріального права, які регулюють поведінку учасників спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції надав, встановленим фактам, неправильну правову оцінку.
Так, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції, застосувавши до спірних правовідносин строки звернення до суду за захистом порушених прав, дійшов помилкових висновків, що позивачу повинен бути проведений перерахунок пенсії, а не її призначення з урахуванням додатково поданих документів та неправомірно зобов'язав суб'єкта владних повноважень провести перерахунок пенсії з 22.02.2017 року.
Понад те, судом першої інстанції помилково зазначений документ, на підставі якого повинен проводитися перерахунок пенсії, тобто довідка від 27.01.2015 року.
Відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії в майбутньому, є правильною та відповідає засадам адміністративного судочинства.
Таких висновків, суд апеляційної інстанції дійшов ураховуючи наступне.
На період звернення позивача за призначенням пенсії ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) була наступного змісту.
Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
З огляду на наведені вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з доводом апелянта про те, що суд першої інстанції неправомірно зобов'язав Центральне об'єднання УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області врахувати період, що перевищує 60 місяців, а саме з лютого 1986 року по грудень 2000 року.
На виконання Закону №1058-IV був прийнятий Порядок, який в пункті 2.1 встановлював, що заробітна плата, отримана до 01 липня 2000 року повинна підтверджуватися довідкою, передбаченою в додатку 1 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пункт 2.10 Порядку визначає, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Згідно пункту 1.7 Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
За бажанням особи, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Суд апеляційної інстанції, за результатами дослідження довідки №31 від 27.01.2015 року (а.с.45), що була надана позивачем на пропозицію управління Пенсійного фонду, встановив, що вона була складена відповідно до додатку №1 Порядку, видана на підставі книги нарахування заробітної плати та підписана керуючим санацією ДП «Будівельна дільниця» Бутенко О.О.
Зазначені обставини визнає і відповідач, зазначаючи, що вказана довідка була надана у строк до трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів та долучена до матеріалів пенсійної справи позивача для обчислення його пенсії.
Обґрунтовуючи свої дії щодо непроведення своєчасного обчислення позивачу пенсії з урахуванням додаткових документів, Центральне об'єднання УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області наполягає на тому, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-IV та пункту 4.2 Порядку він наділений повноваженнями для перевірки документів.
Дійсно, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-IV (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пункт 4.2 Порядку також встановлює, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Шляхом співставлення двох довідок про заробітну плату позивача за спірний період, колегія суддів встановила деякі розбіжності у її розмірах, а тому вважає правильним довід апелянта про те, що обрахування нового розміру пенсії повинно відбуватися за довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.05.2017 року №8/2-49.
Натомість, колегія суддів вважає помилковим довід апелянта про те, що обчислення нового розміру пенсії, на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.05.2017 року №8/2-49, повинно відбуватися за заявою позивача про перерахунок пенсії, оскільки порушений тримісячний строк із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів.
На думку колегії суддів, перевірка довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 27.01.2015 року за №31, яка проводилась суб'єктом владних повноважень два з половиною роки, не може позбавляти позивача на отримання пенсійних виплат з урахуванням заробітної плати за спірний період.
Колегія суддів вважає, що позивач виконав вимогу суб'єкта владних повноважень, надавши додаткові документи для обчислення пенсії, а тривалість їх перевірки не може ставити під загрозу право позивача на отримання належного розміру пенсії.
Вказаний довід суду апеляційної інстанції побудований на позиції Конституційного Суду України, що викладена в його рішенні від 30.01.2003 року.
Так, у вказаному рішення Конституційний суд зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (995_043) (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (995_004) (стаття 13).
У наступному своєму рішенні від 02.11.2004 року Конституційний суд України зазначив, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Як було зазначено вище, у своєму позові ОСОБА_2 ставив питання про зобов'язання Центрального об'єднання УПФУ м. Миколаєва Миколаївської області перерахувати його пенсію з моменту призначення, тобто з 29.10.2014 року.
На рішення суду першої інстанції, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії з 27.02.2017 року, позивач апеляцію не подав.
Проте, для прийняття справедливого та об'єктивного рішення, колегія суддів застосовує вимоги ч.2 ст.308 КАС України, яка свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Констатуючи факт неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що у суб'єкта владних повноважень, в особі управління Пенсійного фонду, виник обов'язок перерахувати позивачу пенсію на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.05.2017 року №8/2-49 з моменту її призначення, тобто з 29.10.2014 року.
Також у суб'єкта владних повноважень виник обов'язок виплатити позивачу недоотримані суми пенсії.
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, є підстави, відповідно до ст. 317 КАС України для скасування судового рішення та для прийняття нового про часткове задоволення позову.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України до справ незначної складності відносяться справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність права у учасників справи на касаційне оскарження рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області - задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2018 року - скасувати.
Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії, про зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплатити недоотримані суми пенсії, а також про обов'язок здійснювати виплати в майбутньому - нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відмову в перерахунку пенсії від 30.08.2017 року №63/21.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 18.05.2017 року №8/2-49 з моменту її призначення, тобто з 29 жовтня 2014 року.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області виплатити ОСОБА_2 недоотримані, за період з 29 жовтня 2014 року по день прийняття даного судового рішення, суми пенсійних виплат.
У задоволених решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко