Справа № 317/3449/18
№/п 1-в/317/349/2018
12 листопада 2018 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації ДУ «БВК (№99) - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в режимі відеоконференції клопотання про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бердянськ Запорізької області, громадянина України, одруженого, який має одну неповнолітню дитину, який має середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
У жовтні 2018 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким, в якому він просив суд застосувати відносно нього пільгу, яка передбачена ст. 82 КК України у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким у зв'язку з тим, що він відбуває покарання в ДУ «БВК (№99)», працевлаштований на виробництві виправної установи на дільниці «Поліетилен» за що має заохочення.
В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав своє клопотання та просив суд його задовольнити.
Прокурор заперечував проти клопотання ОСОБА_5 , вважає його передчасним, оскільки засуджений не довів того, що він став на шлях виправлення.
Представник адміністрації ДУ «Біленьківська виправна колонія (№99)» просив відмовити у задоволені клопотання засудженого.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку учасників справи та висновок прокурора, суд вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати не відбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Згідно наданої характеристики адміністрацією ДУ «БВК (№99)», що ОСОБА_5 засуджений 24.07.2017 року вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області за ч.2 ст. 186,ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі.
За вказаним вироком суду засудженому ОСОБА_5 зарахований строк тримання під вартою з 10.04.2017 року по 21.06.2017 року у відповідності до норм ч.5 ст. 72 КК України.
У зв'язку з чим початок строку: 10.04.2017 року, кінець строку: 29.01.2019 року
В місцях позбавлення волі ОСОБА_5 знаходиться з 20.04.2017 р. Під час тримання в Вільнянському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, порушень вимог режиму тримання не допускав, стягнень та заохочень не мав.
З 25.09.2017 р. відбуває покарання в державній установі «Біленьківська виправна колонія (№ 99)», де 12.10.2017 року допустив одне порушення вимог режиму відбування покарання, яке виразилося у порушенні розпорядку дня, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності правами начальника установи. Стягнення зняте у встановленому законом порядку.
За виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки має два заохочення правами начальника установи.
Судом встановлено, що поведінка засудженого за весь час відбування ним покарання не була стабільно позитивною та активною. Незважаючи на те, що на теперішній час стягнення зняте у встановленому законом порядку, проте враховується судом як характеристика поведінки засудженого протягом всього періоду відбування покарання.
На виробництві установи працевлаштований різноробочим на дільниці «Поліетилен». У взаємовідносинах з іншими засудженими намагається не конфліктувати. У відношенні до персоналу установи намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи під наглядом. Дотримується вимог санітарії та гігієни, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку, намагається мати охайний зовнішній вигляд та виконувати роботи із самообслуговування самостійно, достатніх навичок для їх виконання не має. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться не завади сумлінно. Під контролем дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Засуджений не приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі та у реалізації програм диференційованого виховного впливу.
У 2018 році ОСОБА_5 закінчив ДНЗ «Біленьківський навчальний центр № 99» та отримав професію «Стропальник 2-го розряду».
Участі у роботі самодіяльних організацій засуджених не приймає. Засуджений за час відбування покарання на профілактичному обліку не перебуває, підстав для постановки на профілактичний облік не має.
За вироком суду має позов 987,00 грн., який не відшкодовано.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 під час відбування покарання мав різне ставлення до праці. Як вбачається з характеристики від 02.10.2017 р., наявної в особовій справі засудженого (а.с.22), він втратив бажання працювати, характеризувався негативно.
Подальші характеристики на засудженого також є вкрай посередніми. На теперішній час засуджений також має суттєві недоліки у поведінці на що вказує характеристика від 31.10.2018 р.
Проаналізувавши в цілому надані суду адміністрацією ДУ «БВК (№ 99)» матеріали та особову справу засудженого, суд вважає, що засуджений ОСОБА_5 не довів те, що він став на шлях виправлення та не заслуговує на пільгу передбачену ст. 82 КК України.
Керуючись ст.82 КК України, ст.537, ч.2, ч.3 ст.539 КПК України, ст.118, 153, 154 КВК України, суд -
В задоволені клопотання про заміну не відбутої частини покарання більш м'яким засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляції прокурором, виконання зупиняється.
Суддя: ОСОБА_1