Справа № 524/7024/17
Провадження №2/524/420/18
05.11.2018 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: Головуючого - судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря - Воблікової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Крюківського ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
І.ВИМОГИ ПОЗИВАЧА
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 18.04.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № PLRМСС9ЕLU0008 від 10.05.2011 за період з 10.05.2011 по 23.03.2016 в сумі 106858,92 грн.
ІІ.ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28.08.2017 він дізнався про те, що Крюківським ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису вчиненого 18.04.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № PLRМСС9ЕLU0008 від 10.05.2011 в сумі 106858,92 грн. Вважає, що стягнута з нього сума не є безспірною, оскільки кредитний договір № PLRМСС9ЕLU0008 ним ніколи не укладався. Ним дійсно було підписано заяву позичальника № PLRМСС9ЕLU0008 та проект графіка погашення заборгованості, однак кредитний договір, як окремий документ ним не був підписаний навіть після отримання коштів. Крім того, під час підписання заяви позичальника його запевнили, що банк буде самостійно списувати кошти на погашення заборгованості з усіх рахунків, які відкриті на його ім'я в АТ КБ "Приватбанк". Вважає, що заборгованість виникла з вини кредитора, який з власної ініціативи припинив списання коштів з його пенсійного рахунку.
ІІІ. ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач, АТ КБ "Приватбанк", в судове засідання не з'явився, надіслав суду відзив на позов, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог. У своєму відзиві зазначив, що кредитний договір був укладений шляхом приєднання та складається з декількох письмових документів. Вказав, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом з дотриманням вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідач, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач, Крюківський ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ОСОБА_3 СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Судом встановлено, що 10 травня 2011 року ОСОБА_1 підписав заяву позичальника № PLRМСС9ЕLU0008, в якій просив надати йому строковий кредит в сумі 19000 грн на строк 36 місяців з 10.05.2011 по 09.05.2014 включно, на споживчі цілі, зі сплатою відсотків в розмір 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту в сумі 380 грн в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві, умовах та правилах, строки.
06 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, в якому запропоновано стягнути заборгованість на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1, не сплачену в строк за Кредитним договором № PLRМСС9ЕLU0008 від 10.05.2011, за період з 10.05.2011 по 23.03.2016 в сумі 106858 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 5591,17 грн; заборгованість за відсотками - 3,06 грн; комісія - 3420 грн; пеня - 92279,98 грн; штраф - 5064,71 грн.
IV. ОСОБА_4
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 610, 611, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В статтях 87-91 ЗУ «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172(далі - Перелік) для одержання виконавчого напису за кредитним договором додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Згідно Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.
В ч.1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
V.ОЦІНКА СУДУ
ОСОБА_5 Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року по справі 320/8269/15-ц(провадження №14-83цс18) вказала, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів і є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника. Разом із тим, сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору між стягувачем та боржником щодо заборгованості.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що між ним не було укладено кредитний договір, оскільки підписом на заяві позичальник підтвердив те, що дійсна заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Разом із тим, суд враховує те, що на підставі виконавчого напису нотаріуса з ОСОБА_1 було одночасно стягнуто комісію, пеню та штраф.
Суд наголошує на тому, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року по справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 ОСОБА_4 надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що стягнута з позивача за виконавчим написом нотаріуса заборгованість не може вважатись безспірною, а тому права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Отже, позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що права позивача були порушені діями відповідача, АТ КБ «Приватбанк», відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе судовий збір стягнути лише з АТ КБ «Приватбанк».
Отже, з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 640 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 18.04.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № PLRМСС9ЕLU0008 від 10.05.2011 за період з 10.05.2011 по 23.03.2016 в сумі 106858,92 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) на користь ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1 судовий збір в сумі 640 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.Д.Андрієць