29 жовтня 2018 року
м. Дніпро
справа № 808/3999/17
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 808/3999/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року повернуто заявнику з огляду на долучення до апеляційної скарги довіреності, завіреної неналежним чином.
Головне управління ДФС у Запорізькій області, відповідно до штампу вхідної кореспонденції окружного суду, 17 вересня 2018 року повторно звернулось з апеляційною скаргою.
Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення винесено Запорізьким окружним адміністративним судом 21 травня 2018 року.
Копія вказаного судового рішення була отримана відповідачем 06 липня 2018 року, що підтверджується відповідною відміткою на заяві про видачу судового рішення (а.с.179).
Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження судового рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 06 серпня 2018 року.
Разом з тим, як зазаначено вище, остання апеляційна скарга була подана відповідачем відповідно до штампу вхідної кореспонденції окружного суду лише 17 вересня 2018 року.
При цьому скаржником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, мотиви якого зводяться до незгоди з рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року про повернення апеляційної скарги у зв'язку із долученням до останньої довіреності, завіреної неналежним чином.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і органи доходів і зборів зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).
Таким чином, неспроможність відповідача належним чином організувати засвідчення повноважень своїх представників у відповідності до встановлених законом правил, є виключно суб'єктивною обставиною та не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року (справа № 804/2979/17).
При цьому, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 196 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Крім того, незгода заявника апеляційної скарги із ухвалою суду про повернення апеляційної скарги, також не може бути визнана поважною причиною пропуску строку, оскільки зазначені обставини є підставою для касаційного оскарження ухвали в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду 21 травня 2018 року у справі № 808/3999/17, наведені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області в поданому клопотанні.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 808/3999/17 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з 29 жовтня 2018 року та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Іванов