Справа № 314/3927/18
Провадження № 1-в/314/1212/2018
12.11.2018 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
представника колонії ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чернігівка Запорізької області, українця, громадянин України, освіта середня - спеціальна, не одруженого, зареєстрованого : АДРЕСА_1 . Мешкав за адресою: АДРЕСА_2 .
Раніше судимого: 09.11.2015 року Чернігівським райсудом Запорізької області за ст.185ч3,75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним строком на 1 рік.
По даній справі засуджений: 06.07.2016 року Чернігівським райсудом Запорізької області за ст. ст.: 289 ч. 2, 71ч. 1 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 16.09.2016 року вирок Чернігівського райсуду Запорізької області від 06.07.2016 року змінено в частині призначення покарання, застосовано ст.69 КК України та призначено 3 роки 5 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно визначено до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України зараховано в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення з 06.07.2016 року по 16.09.2016 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі
Початок строку: 06.07.2016 року Кінець строку: 26.10.2019 року
Про вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення,
До Вільнянського районного суду від засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» ОСОБА_4 надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення.
Засуджений ОСОБА_4 просив суд задовольнити своє клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, на строк який залишився.
Представник адміністрації установи заперечував проти задоволення клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що засуджений ОСОБА_4 не довів своє виправлення.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані йому матеріали, вважає, що у задоволенні заяви має бути відмовлено з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_4 з 06.12.2016 року відбуває покарання у державній установі «Вільнянська виправна колонія (№20)».
За час відбування покарання характеризується наступним чином: вимоги режиму відбування покарання порушує, за що має 2 стягнення накладених правами начальника відділення СПС. Стягнення виражається у порушенні форми одягу та порушення локалзації. Одне стягнення не погашене та не зняте у встановленому законом порядку. Заохочень не має.
У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний.
Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом.
До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість.
Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має.
Не приймає участі у виконані робіт із благоустрою установи.
Намагається дотримуватись вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ст. 123 Кримінально-виконавчого кодексу України не бере участі у реалізації диференційованого виховного впливу.
Відповідно до ст. 126 Кримінально-виконавчого кодексу України не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок.
Відповідно до ст. 127 Кримінально-виконавчого кодексу України не бере участь у роботі самодіяльних організацій, не проявляє соціально корисну активність в організації їх роботи. Не входить до складу ради колективу засуджених.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах.
Рішенням комісії установи від 31.08.2018 року засудженому відмовлено як такому, що не довів своє виправлення.
Крім того, відбуття засудженим певної частини строку покарання не є обов'язковою підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, оскільки це є лише правом, а не обов'язком суду, а засуджений повинен довести своє виправлення та перевиховання сумлінною поведінкою і ставленням до праці протягом всього періоду знаходження у виправних установах.
За таких обставин на теперішній час суд погоджується з висновком комісії Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» та не знаходить досить підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_4 , оскільки він до теперішнього часу не проявив себе як такий, що довів своє виправлення та перевиховання, а встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності не можуть свідчити, на погляд суду, про його виправлення та перевиховання.
Керуючись ст. 81 КК України, п. 2 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання засудженого Державної установи «Вільнянська виправна колонія (№20)» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокового звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскарженна до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
12.11.2018