Справа № 373/1602/18
12 листопада 2018 року м. Переяслав-Хмельницький
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, діючи як адміністративний суд, в складі:
головуючого - судді Керекези Я.І.,
за участю:
секретаря судових засідань Тітровій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №373/1602/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора з особливих доручень відділу ОДР Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Онопрієнка Володимира Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680(шістсот вісімдесят)грн.. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК№723435 від 21.08.2018 року, а справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі закрити.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він 21 серпня 2018 року близько 11 год.45 хв. дійсно перебував у транспортному засобі марки «Мерседес Бенц» д. н .з. НОМЕР_2 який стояв за мостом «Позняки», що на проспекті Бажана у м. Києві. До автобуса зайшов інспектор патрульної поліції Онопрієнко В.В., який не пояснивши причини вимагав пред'явити документи, після перевірки документів, почав оглядати автомобіль і виявивши ящик для особистих речей , який знаходився біля місця водія, повідомив він свкоїв порушення передбачене п.31.3а ПДР України, а саме керував автомобілем з встановленим додатковим місцем для сидіння, що не передбачено технічною характеристикою транспортного засобу та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.121 КУпАП у виді штрафу 680 грн. Вважає, що постанова є незаконною, оскільки ящик для особистих речей, в якому зберігалась сумка з документами водія та засоби для миття скла, не є додатковим місцем для сидіння. Крім цього інспектор Вірьовка Ю.В. не ознайомив його з правами передбаченими ст. 268 КУпАП, постанова в порушення ст.283 КУпАП не містить відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, не містить відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, вважає , що такі недоліки позбавляють його права на інформацію та права вчиняти певні дії щодо оскарження цієї постанови і не відповідає вимогам КУпАП та Інструкції.
В судове засіданні позивач ОСОБА_2 на з'явився, надав суду заяву, в якій позов підтримав, та просить справу розглядати в його відсутності.
Відповідач Онопрієнко В.В. та представник третьої особи до суду не з'явилися, повідомлені належним чином, заперечення проти адміністративного позову чи відзив не направили.
Судом встановлено наступне.
21 серпня 2018 року старшим інспектором особливих доручень відділу ОДР Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Онопрієнко В. В.було винесено постанову серії НК№723435 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 680 гривень.
Згідно змісту постанови позивач ОСОБА_2 21 серпня 2018 року об 11 год.45 хв. керував автомобілем марки «Мерседес Бенц» д. н . з. НОМЕР_2, за маршрутом м. Київ -м. Переяслав-Хмельницький по проспекту Бажана в м. Києві з встановленим додатковим місцем для сидіння, що не передбачено технічними характеристиками транспортного засобу, чи порушив п.п.31.3а. ПДР України.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух, не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом.
Відповідно до п. 31.3а ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Так, ч.2 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у випадку керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Разом з тим, наявність вказаного порушення має бути доведена суб'єктом владних повноважень.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в порушення вимог вказаної статті відповідач свій обов'язок не виконав та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ОСОБА_2 дорожнього руху.
Зокрема, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що об11 год. 45 хв. 21 серпня 2018 року, позивач керував транспортним керував автомобілем з встановленим додатковим місцем для сидіння, що не передбачено технічною характеристикою транспортного засобу. Разом з тим, у мотивувальній частині, оскаржуваної позивачем, постанови не зафіксовано кількість місць, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу.
Отже вчинення позивачем адміністративного правопорушення, щодо якого відповідачем була складена постанова серії НК№723435 від 21 серпня 2018 року про адміністративне правопорушення та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн., належним чином не доведено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов ОСОБА_2 до старшого інспектора з особливих доручень відділу ОДР Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Онопрієнка Володимира Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову старшого інспектора з особливих доручень відділу ОДР Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Онопрієнка Володимира Володимировича серії НК№723435 від 21 серпня 2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КУпАП.
Провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники судового процесу:
позивач - ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1;
відповідач - старший інспектор з особливих доручень відділу ОДР Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП лейтенанта поліції Онопрієнко Володимир Володимирович, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9;
третя особа - Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, місце знаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9.
Суддя Я. І. Керекеза