Справа № 372/2835/18
Провадження № 2-1592/18
(заочне)
09 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Зінченко О.М.,
при секретарі Євдокімовій В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,
21 вересня 2018 року Акціонерне товариство «Правекс Банк» звернулось у суд з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14.11.2013 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 здійснено реєстрацію права власності, та видано Публічному акціонерному товариству «Правекс-Банк» що з 28.03.2018 року змінив назву на Акціонерне товариство «Правекс - Банк» свідоцтво про право власності № 5770 щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 4,0000 га., яка знаходиться за адресою: Київська область Обухівський район Великодмитровецька сільська рада, кадастровий номер 32231805001:06:017:0030. Відповідно до інформаційної довідки від 09.08.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо придбаного Банком нерухомого майна, позивач довідався про наявність запису про арешт щодо нерухомого майна, який не було знято після передачі майна у власність Банку, а саме арешт нерухомого майна, що був накладений 02.03.2011 року, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 20085704, виданої 17.01.2011 року. У зв'язку з не зняттям арешту з придбаного АТ «Правекс Банк» нерухомого майна, має місце порушення законних прав та інтересів АТ «Правекс Банк» щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Ухвалою Обухівського районного суд Київської області від 24 вересня 2018 року у справі вирішено питання про доцільність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання в якому просив розглянути справу за його відсутності та позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з поясненнями чи запереченнями (Відзивом на позов) щодо позовних вимог до суду не звертався.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін, на підставі наявних доказів у матеріалах справи. Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно. Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
14.11.2013 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_1 здійснено реєстрацію права власності, та видано Публічному акціонерному товариству «Правекс-Банк» свідоцтво про право власності № 5770 щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 4,0000 га., яка знаходиться за адресою: Київська область Обухівський район Великодмитровецька сільська рада, кадастровий номер 32231805001:06:017:0030.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо придбаного ПАТ «Правекс-Банк» нерухомого майна, 02.03.2011 року зареєстровано арешт вказаного майна на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, № 20085704 від 02.03.2011 року, винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, під час виконання виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитом.
Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03.06.2016р., позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Згідно із ст. 59 даного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Отже, можливість звернення з таким позовом передбачена для особи, якій належить майно, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні, але яка не являється боржником у цьому виконавчому провадженні, а відповідачами можуть бути боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, але не відділ державної виконавчої служби, який лише забезпечує примусове виконання судових рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позивач, звертаючись до суду з позовом про зняття арешту з майна, посилався на те, що накладення арешту на нерухоме майно порушує його права, як власника, захист якого передбачено ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України.
З позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з діями, рішенням державного виконавця, який на думку позивача, повинен здійснити всі відповідні дії щодо зняття арешту з належного йому майна.
В даному випадку, позовні вимоги спрямовані до особи, яка не оспорює будь-які його права на майно, яке арештовано, між позивачем та державним виконавцем існують процесуальні відносини, які вирішуються в іншому порядку, отже у таких випадках повинні застосовуватись інші відповідні способи судового захисту.
Позов про зняття арешту з майна, як спосіб захисту в межах виконавчого провадження, може бути використаний особою, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Виходячи з наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись 4, 10, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 319,321,391 ЦК України, суд
В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Правекс Банк» до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.М.Зінченко