Справа № 372/3159/18
Провадження 4-с-42/18
ухвала
Іменем України
07 листопада 2018 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Зінченко О.М.,
при секретарі Євдокімова В.С.,
представника ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця,
Заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого документа до завершення розгляду скарги на рішення та дії державного виконавця, визнати неправомірними рішення та дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 11.08.2017 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні ВП № 52004714, визнати неправомірними рішення та дії державного виконавця пов'язані з визначенням вартості й оцінки майна.
В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16.12.2010 року у цивільній справі № 2-1683/10 позов ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київського регіональної дирекції, задоволено частково. Рішення набрало законної сили 27.12.2010 року. На підставі вказаного рішення 30.11.2011 року видано виконавчий лист № 2-1683/10. Постановою головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 22.08.2016 року, відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1683/10. 11.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні ВП № 52004714. Заявник зазначив, що під час здійснення виконавчого провадження № 52004714 державним виконавцем приймалось рішення та вчинялись дії щодо його майна, щодо якого не приймалось рішення Обухівського районного суду Київської області від 16.12.2010 року у цивільній справі № 2-1683/10. Таким чином, заявник вважає рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 52004714 (постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11.08.2017 року, звіт про оцінку нерухомого майна від 02.07.2018 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Приватна експертна служба», заявка на реалізацію арештованого майна від 10.09.2018 року являються неправомірними та незаконними, оскільки суперечать резолютивній частині рішення суду.
Скаржник та представник заявника в судовому засіданні підтримав подану скаргу з підстав викладених у ній, просив вимоги скарги задовольнити.
Інші особи, будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явились, заяв та клопотань до суду не подали, про причини неявки суд не повідомили.
Вислухавши скаржника та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 грудня 2010 року по цивільній справі № 2-1683/10 за позовом ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київської регіональної дирекції про захист прав споживачів, позов ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київської регіональної дирекції задоволено частково. Розірвано кредитний договір № 223367911 від 21.08.2008 року укладений між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 ОСОБА_5» та ОСОБА_6. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2008 року, в розмірі 1169649 грн. 34 коп., та відповідно до договору іпотеки від 21.08.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1500 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована в с. Великі Дмитровичі, Обухівського району, Київської області, та належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю серія КВ № 025178 виданого 22 квітня 2008, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100230. Визначено способом звернення стягнення, реалізацію предмета іпотеки (вказаної земельної ділянки) через прилюдні торги. Встановлено початкову ціну реалізації того ж предмета іпотеки (вказаної земельної ділянки) не нижче зазначеної в договорі іпотеки від 21.08.2008 року в сумі 1354547 грн.. Різницю від реалізації предмету іпотеки повернути ОСОБА_6 Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київської регіональної дирекції судові витрати в розмірі 1820 грн. В задоволені решті позовних вимог відмовлено. В Задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 ОСОБА_5» в особі Київської регіональної дирекції про захист прав споживачів, відмовлено повністю.
На виконання вказаного вище рішення, виданий виконавчий лист № 2-1683/10 від 30.11.2011 року, 22.08.2016 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження № 52004714.
Заявнику під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 5204714 стало відомо про те, що об'єкт нерухомості, а саме: земельна ділянка 0,15 га., яка належить ОСОБА_2, на підставі державного акту на право власності на землю КВ № 025178 від 22.04.2008 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та право постійного користування землею: Київська область, Обухівський район, с. Великі Дмитровичі, вул. Польова,47.
У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В ході судового розгляду встановлено, що дії державного виконавця були вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження » та в межах повноважень, права чи свободи сторін виконавчого провадження не були порушені.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження в суді, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Обухівського міськрайонного відділі державної виконавчої служби , відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя О.М.Зінченко