Справа № 309/2105/18
Провадження № 2/309/1410/18
30 жовтня 2018 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Довжанин М. М.
за участю секретаря судового засідання Попадинець Я.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 є попереднім власником квартири, яку продав позивачці. Відповідачка ОСОБА_3 є дружиною попереднього власника, який зареєстрував її у квартирі, належній позивачці. ОСОБА_3 не проживає у даній квартирі більше трьох з половиною років. Відповідачка не виконує обов'язки, пов'язані з утримання квартири та оплатою комунальних послуг. Реєстрація відповідачки у будинку створює позивачці незручності у користуванні їх власністю. Просить суд винести рішення, яким визнати відповідачку ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 41 у будинку № 40Б по вул. Жайворонкова у м. Хуст.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Від представника позивачки ОСОБА_4 до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять суд позов задовольнити, посилаючись на наведені в заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнає.
Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяв та клопотань від сторін до суду не поступало. Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не проводилося.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1, яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2018 року.
Згідно довідки ОСББ «Господар-Хуст» від 19.07.2018 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрованою є ОСОБА_3, однак з часу створення ОСББ - 09.12.2015 року, тобто більше трьох з половиною років вона у даній квартирі не проживає.
Як з'ясовано у ході судового розгляду, реєстрація місця проживання відповідачки ОСОБА_3 у даному будинку створює для позивачки перешкоди у користуванні майном. Так, позивачка вимушені нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг, а також дана обставина позбавляє їх можливості отримати соціальні пільги, які передбачені законом.
Суд вважає, що наявність реєстрації місця проживання відповідачки у квартирі позивачки порушує права та інтереси останньої, пов'язані з розпорядженням та користуванням належним їй майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Частиною 2 ст. 107 ЖК України визначено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Оскільки відповідачка ОСОБА_3 у квартирі, належній позивачці, не проживає тривалий період (більше 3,5 років), не сплачує комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню квартири, не приймає участі у спільному побуті, а її реєстрація порушує права та інтереси позивачки, пов'язані з розпорядженням та користуванням належним їй майном, суд приходить висновку, що відповідачку слід визнати такою, що втратила право користування належною позивачці квартирою.
Судові витрати по справі у виді сплаченого позивачкою ОСОБА_1 судового збору відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 81, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 107 ЖК України, ст. 391, 405 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, зареєстровану за адресою: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Жайворонкова, 40Б/41, паспорт серії ВО № 497506, виданий Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області від 04.08.1998 року, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 41 у будинку № 40Б по вул. Жайворонкова у м. Хуст Закарпатської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 704,80 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: підпис ОСОБА_6
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_6