Справа № 308/12875/18
13 листопада 2018 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., розглянувши матеріали позовної заяви керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування пункт 1.80 рішення 27 сесії 6 скликання ОСОБА_1 міської ради від 09.11.2015 року за №1882, витребування земельних ділянок,-
Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вказаною позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просить:
- визнати скасування пункт 1.80 рішення 27 сесії 6 скликання ОСОБА_1 міської ради від 09.11.2015 року за №1882 «Про затвердження та відмову у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»;
- витребувати від ОСОБА_4 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:49:001:0359, площею 0,04 га, вартістю 187996,00 грн. на користь територіальної громади м. Ужгорода, в особі ОСОБА_1 міської ради;
- витребувати від ОСОБА_3 земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:49:001:0360, площею 0,0060 га, вартістю 281994,00 грн. на користь територіальної громади м.Ужгорода, в особі ОСОБА_1 міської ради;
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності). У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У ч.5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 5 ст.175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з положеннями ч.3 та ч.4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Розділ IV Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді.
Згідно ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Разом з тим, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру не надав суду належних доказів на підтвердження обґрунтування щодо наявності підстав для представництва в інтересах держави. З доданих до позовної заяви матеріалів не підтверджується факт повідомлення прокурором суб'єкта владних повноважень про представництво.
Крім цього, прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №912/1237/17.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
Відповідно до п.1.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Згідно п.1.2.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів про сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі визначеному п.1.1.1 та п.1.2.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за кожну із заявлених позовних вимог немайнового та майнового характеру.
Враховуючи зазначені обставин, приходжу до переконання, що вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст.185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування пункт 1.80 рішення 27 сесії 6 скликання ОСОБА_1 міської ради від 09.11.2015 року за №1882, витребування земельних ділянок - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що в разі не усунення ним вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Малюк