Справа № 368/1359/18
провадження № 2/368/593/18
Рішення
Іменем України
"07" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
секретаря судового засідання Назаренко А.І.
з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1
та представника відповідача адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, -
представник позивача просить суд збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000,00 гривень., але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття та починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, обґрунтовуючи позов наступним.
12.07.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського РУЮ у Київській області за № 148 було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем.
У спільному шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з відповідачем не склалося і рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20.10.2014 року шлюб було розірвано.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20.10.2014 року дочку було вирішено залишити проживати разом з нею.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 04.11.2014 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 700,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду - 29.09.2014 року, і до досягнення дитиною вісімнадцяти річного віку.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого манна, грошових коштів: доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомою майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно роз'яснень, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може зміни ти за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 142 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду не вважається незмінним.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеною за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом, присудження, ст. 192 СК Україна тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 192 СК України передбачено зміну розміру аліментів, - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З часу стягнення аліментів розмір витрат на утримання дочки значно зріс, як і зріс прожитковий мінімум на дитину відповідного віку.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аліменти, у присудженому розмірі не дають змоги повноцінно забезпечувати та утримувати дитину, створити належні умови для її зростання та розвитку.
Хочу звернути увагу суду на те, що її дочка - це дитина з особливими потребами, яка має інвалідність. Тому її дитина потребує підвищеної уваги та належного забезпечення. Окрім цього, відповідач взагалі ніяким чином не приймає участі у вихованні дитини, та не бере участі у додаткових витратах на дитину.
Всі речі, необхідні для дитини вона купує самостійно, оплачує рахунки за комунальні послуги та ін. Тому вона змушена звернутись до суду з даним позовом про збільшення розміру аліментів на дитину.
Стаття 185 СК України передбачає, що той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягне аліментів не була поставлена, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Зазначена норма відносить до особливих обставин такі обставини, як розвиток здібностей дитини, її хворобу тощо.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Розмір аліментів, визначений судовим рішення у 2014 році ставить її та її доньку у скрутне становище, оскільки вказаним рішення з відповідача стягуються аліменти у розмірі 700,00 гривень на дитину.
Від сплати судового збору звільнена згідно п.п. 3 п. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Представник відповідача позовні вимоги позивача визнають частково, обґрунтовуючи заперечення наступним. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 04 листопада 2014 року з нього були стягнуті аліменти на її користь на утримання спільної дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 700,00 гривень щомісячно починаючи з 29 вересня 2014 року і до повноліття дитини. З часу стягнення аліментів розмір витрат на дитину зріс, як і зріс прожитковий мінімум на дитину. Аліменти у присудженому вигляді не дають змоги повноцінно забезпечувати та утримувати дитину, створити належні умови для її зростання та розвитку. Звертає увагу суду, що її дочка ??? це дитина з особливими потребами, яка має інвалідність, тому її дитина ??? потребує підвищеної уваги та належного забезпечення. На підтвердження зазначеного, нею, в якості доказів, надаються ксерокопії виписки із медичної картки дитини та індивідуальної програми реабілітації інваліда. Крім цього, позивач зазначає, що він взагалі ніяким чином не приймає участі у вихованні дитини та не беру участі у додаткових витратах на дитину. Всі речі, необхідні для дитини, вона купує самостійно, оплачує рахунки за комунальні послуги та інше. Розуміючи свій законний обов'язок, що до участі його як батька в утриманні ним неповнолітньої дитини та не відмовляється від його виконання, про те не в обсязі вказаному позивачкою в частині розміру аліментів із слідуючих підстав. По перше - відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &?о;...&?н; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?р;...»&?т;. З огляду на це вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, має відповідну юрисдикцію. За діючим Законом таким юрисдикційним органом є Кагарлицький районний суд Київської області, яким і повинно бути прийнято законне рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. По друге - у відповідності до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. По третє - питання утримання батьками своїх дітей визначені Сімейним кодексом України. Дійсно, відповідно до ст. ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні. Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. В четверте - позивач звертаючись до суду з позовом про стягнення з нього аліментів в своєму позові вказує про розмір бажаних аліментів на утримання дитини, однак не обґрунтовує свої позовні вимоги, що до необхідності стягнути з нього визначений нею їх розмір та спосіб, а також не підтверджує свої вимоги відповідними належними доказами щодо: а) стану здоров'я дитини. В якості доказів стану здоров'я дитини ( на час пред'явлення даного позову) позивачем до суду надано виписку з історії розвитку дитини датовану 15 жовтня 2014 року, в якій зазначено стан здоров'я дитини саме на зазначену дату. У вказаній медичній документації зазначено, що дитина має стійкі рухові порушення, про з перебігом часу та віком дитини зазначена в медичних висновках хвороба не прогресує та фактично зникла в зв'язку з нормальним фізичним розвитком дитини для свого віку. Дитина активна в своїх рухах як в повсякденному житті, так і в навчальному процесі в школі. Крім цього, у вищезазначеному медичному висновку вказано, що дитина є інвалідом дитинства та потребує спостереження невролога, підтримуючого лікування. Позивачем, незважаючи на акцентування уваги суду на ті факти, що дитина позивачки ??? є дитиною з особливими потребами, яка має інвалідність, потребує підвищеної уваги та належного забезпечення, що він не бере участі у додаткових витратах на дитину, разом з тим не надає до суду доказів що до особливих потреб дитини, здійснення нею підтримуючого лікування та понесення в зв'язку з цим додаткових витрат які б здійснювалися матір'ю дитини - позивачем по даній справі. б) матеріального становища дитини.
Відповідно до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року у справі № 368/1895/14-ц про розірвання шлюбу за позовом позивача по справі до нього, після розірвання шлюбу дитина залишена проживати з матір'ю. Факт проживання дитини з матір'ю підтверджується доданою позивачкою до позовної заяви довідкою про склад сім'ї виданою виконкомом Кагарлицької міської ради 24 вересня 2018 року за № 5920. Враховуючи те, що дитина є малолітньою та власного доходу не має, відповідно її матеріальне становище визначається за матеріальним становище особи/осіб з якими проживає дитина. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом до нього, ніяким чином не обґрунтовуючи бажаний розмір аліментів не підтверджує свого матеріального стану, місця роботи та загального розміру її доходів. Так, за наявною в нього інформацією позивачка працює в банківській сфері в м. Обухів та відповідно отримує заробітну плату. Крім цього, позивачка, перебуваючи на обліку в управлінні соціального захисту Кагарлицької РДА, отримує додаткову грошову допомогу на їхню спільну дитину, як дитину з інвалідністю, яка з 01 липня 2018 року становить не менше 1452,00 гривень. Також згідно рішення суду він зобов'язаний до сплати аліментів у розмірі 700 гривень щомісячно, про те ним регулярно, без затримок, сплачуються аліменти у розмірі не менше 1000,00 гривень. За станом на даний час заборгованості по сплаті аліментів він не має, що може бути підтверджено довідкою відділу ДВС. В п'яте - відповідно до п. 3 частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. 23 травня 2017 року ним був укладений шлюб з іншою жінкою, який зареєстрований Кагарлицьким районним відділом ДРАЦСу, актовий запис № 60, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого додається. ІНФОРМАЦІЯ_5 від шлюбних відносин у нього з дружиною народилася спільна дитина - дочка ОСОБА_7, що підтверджується актовим записом Миронівського районного відділу ДРАЦСу № 23 від 30 січня 2018 року та виданим на його підставі свідоцтвом про народження. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьком дитини вказаний ОСОБА_4, тобто він. На даний час зазначена дитина перебуває на їхньому спільному з дружиною утриманні. В шосте - відповідно до п. 2 частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. За станом здоров'я він здоровий та працездатний, про те за станом на даний час, на протязі з липня 2004 року, він не має постійної роботи, так як на регіональному рівні маються проблеми що до її наявності, тобто відсутність підходящої роботи за місцем мого проживання, а тому він не працює та сам існує за рахунок випадкових заробітків. Зазначене підтверджується належною йому трудовою книжкою, копія якої він додається. На даний час його дружини перебуває на обліку управління соціального захисту населення як особа, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до положень соціального законодавства при народженні дитини їй призначена державна допомога в сумі 41280 грн., з яких 10320 гривень виплачено одноразово, а 860 грн. виплачується щомісяця. На зазначені грошові кошти, а також за рахунок допомоги батьків та його разових випадкових заробітків існує його сім'я. Тобто фактично на даний час у нього відсутні доходи з яких він міг би сплачувати визначений позивачем в позовній заяві розмір аліментів, так як він не працює. При визначені розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків. На даний час він має певні доходи від часткової зайнятості в результаті випадкових заробітків, про те його заробітки обчислюються в розмірах які не перевищують законодавчо встановлений її мінімальний розмір - 3723,00 гривні, а при стягненні з нього аліментів у вказаному позивачкою розмірі на утримання в розмірі 2000,00 гривень щомісячно то на його, не враховуючи частку прожиткового мінімуму для дитини до 6 річного віку тобто іншу дитину, прожиття, залишається коштів менше однієї тисячі гривень тобто менше прожиткового мінімуму. За таких обставин вважає, що з урахуванням всіх обставин справи, та враховуючи наявну на даний час ситуацію з його працевлаштуванням та наявністю в нього доходів, він зможе виплачувати аліменти на утримання в межах 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно.
Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд оцінивши наявні у справі докази у відповідності до статей 77, 78, 79, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем доведено, що після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на користь відповідачки у частці від заробітку (доходу) позивачка змінився його матеріальний та сімейний стан. При цьому судом враховуються і заперечення відповідача щодо обставин, що підтверджені доказами, і які судом прийняті до уваги.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права, які закріплені в Сімейному кодексі України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.07.2008 року, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Обухівського РУЮ у Київській області, актовий запис № 148, та був розірваний рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20.10.2014 р.
Від даного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем.
ОСОБА_5 є дитиною, яка має статус «інвалідність з народження».
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 04.11.2014 року було вирішено питання аліментів, а саме: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду - 29,09.2014 року і до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, а в решті позову відмовлено.
Виплати з боку відповідача на утримання дитини на користь позивача в розмірі по 700,00 гривень щомісяця на дитину є не достатніми, для необхідного забезпечення фізичного і духовного розвитку дітей, розвитку творчих та пізнавальних здібностей.
Для підтримки здорового фізичного стану дитини, також потрібні кошти на ліки, та відповідне санаторно-курортне лікування.
Позивач працює та всіляко намагається забезпечити дитині нормальний рівень життя, але її заробіток не дозволяє повноцінно її забезпечити.
Враховуючи вище зазначене, позивач одна не має змоги забезпечити відповідний рівень нормального життя для спільної з відповідачем дитини.
З аналізу даних норм слідує, що підставою для зімни розміру аліментів є зміна сімейного чи майнового стану одного з батьків, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, яка сталася виключно після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ст. 181 ч. 3 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька і /або/ у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України обставини, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до роз'яснень у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 грн.
Тобто відповідач сплачує аліменти в розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.
Таким чином, стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки у меншому за мінімальний розмір, встановлений ст. 182 СК України, призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Крім того, батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
Відповідач є здоровим і працездатним.
23 травня 2017 року відповідач ОСОБА_4 уклав шлюб з іншою жінкою, який був зареєстрований Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Київській області.
ІНФОРМАЦІЯ_5 від даного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_7.
Згідно довідки розрахунку, виданої Кагарлицьким районним відділом державної виконавчої служби, виданої ОСОБА_3 про те, що заборгованості станом на 01.10.2018 р. по виконанню рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04.11.2014 р. не має, але є переплата в сумі 12 753,34 грн.
Тобто, відповідач має змогу сплачувати аліменти у твердій сумі у більшого розміру.
Обов'язок батьків по утриманню своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення ним повноліття і являє собою як моральний, так і правовий обов'язок батьків.
Відповідно до ч. ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення та вважає за можливе позовні вимоги частково задовольнити в частині стягнення з відповідача 1400,00 гривень на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, а тому розмір стягуваних аліментів на користь ОСОБА_3 підлягає зміні в бік збільшення, а в решті вимогах відмовити.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.. 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини.
На підставі вищевикладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 180, 182, 184, 185, 192 СК України ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Рокитне Київської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1 400,00 (одну тисячу) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття та починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
В решті вимог ОСОБА_3 відмовити.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Рокитне Київської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 493 (чотириста дев'яносто три) гривні 36 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 13.11.2018 р.
Суддя І.І. Шевченко