Справа № 308/11229/18
13 листопада 2018 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюк В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання договору поставки незаконним та вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про визнання договору поставки незаконним та вчинення певних дій
Приписами ч.1 ст.187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно ч.6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Всупереч вказаним вище вимогам подана позовна заява не містить відомості про реєстраційні номери облікових карток платника податків позивача та відповідача, за його наявності, або номер і серію паспорта громадянина України, відомі адреси електронної пошти, не містить викладу обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги та не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позовна заява не містить чіткого змісту позовних вимог, позивачем ОСОБА_2 не вказано спосіб (способи) захисту його прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Як слідує з долученої до позовної заяви копії договору поставки №бз/04 від 27.12.2017 року, такий був укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1
У пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивачі просять перевірити законність дій ПриватБанку щодо надання їм 28.12.2018 року «Миттєвої розстрочки», фактичної відмови у її припиненні за їх усними та письмовими зверненнями, утримання відсотків за користування коштами кредиту. Проте, що до позовної заяви не додано доказів, які свідчать про наявність правовідносин між позивачами та ПриватБанком, зокрема договору кредиту про «Миттєву розстрочку», доказів того, що така розстрочка була надана саме для оплати товару за оспорюваним договором поставки (приєднані до заяви фотокопії квитанцій є нечитабельними). Позивачами АТ КБ «ПриватБанк» не залучено у якості сторони по справі, відповідно не надано копію позовної заяви та копії всіх документів для Банку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог та визнання договору поставки незаконним, позивачі посилаються на шахрайські дії постачальника ФОП ОСОБА_3 при його укладені, разом з тим до матеріалів позовної заяви з боку позивача не додано жодного доказу, який свідчить про внесення органом національної поліції відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом шахрайських дій ФОП ОСОБА_3 та про результати такого розслідування.
Окрім того, позивачками не додано підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач ОСОБА_2 просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки є пенсіонером та інвалідом 2-ої групи, а позивач ОСОБА_1 є пенсіонеркою, перенесла п'ять операцій.
Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.
Позивач ОСОБА_2, який є інвалідом 2-ої групи загального захворювання, про що свідчить копія пенсійного посвідчення №1688802333 (серії ААІ №646170) від 06.04.2016 року, у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Проте, позивачкою ОСОБА_1 до клопотання про звільнення до від сплати судового збору не надано суду безспірних доказів на підтвердження її майнового стану, а також обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, наявність виняткових випадків для застосування спеціальних заходів.
За таких обставин, приходжу висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі визначеному п.1.1.2 та п.2.2.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, за кожну із заявлених позовних вимог майнового характеру та у розмірі визначеному п.2.2.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну із заявлених позовних вимог немайнового характеру.
Враховуючи зазначені обставин, приходжу до переконання, що вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст.185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про визнання договору поставки незаконним та вчинення певних дій - залишити без руху.
Повідомити позивачам про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Роз'яснити, що в разі не усунення ними вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Малюк