справа № 166/1143/18
номер провадження 2-а/166/26/18
категорія: 18
іменем України
смт.Ратне 18 жовтня 2018 року
Ратнівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Лозицького С.О.,
за участю секретаря - Заєць Н.П.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ратне в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області-Хилюка Б.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 (надалі-Позивач) звернувся в Ратнівський районний суд Волинської області з позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №109473 від 10 вересня 2018 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно із вказаною вище постановою він 10.09.2018 року о 18 год. 50 хв. на автодорозі Луцьк-Ковель, керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила обгону, а саме здійснив обгін по суцільній лінії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.
З вказаною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП Позивач категорично не згідний. Зазначив, що рухаючись по автодорозі Луцьк-Ковель за с. Воля Любитівська, він наблизився до автомобіля, який рухався попереду зі швидкістю 30 км/год. Перед тим як здійснювати обгін даного транспортного засобу, оцінивши обстановку навколо, пересвідчившись, що його маневр не створить загрози для руху інших автомобілів та був упевнений, що закінчить маневр до початку дорожньої розмітки 1.1 (суцільної лінії). Після обгону він повернувся на свою смугу руху, ще до початку суцільної дорожньої розмітки, однак проїхавши 100 метрів був зупинений працівниками поліції, які не пояснюючи причини зупинки, почали відразу документувати правопорушення.
Вважає, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії НК №109473 від 10 вересня 2018 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки винесена без з'ясування всіх обставин, що мали значення при розгляді справи, не з'ясовані та доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, оскільки до постанови не додано жодних доказів його вини.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, просить позов задовольнити. Зазначив, що рухаючись власним автомобілем по автодорозі Луцьк-Ковель, поблизу с. Воля Любитівська, в попутньому напрямку зустрів транспортний засіб, який рухався зі швидкістю не більше 30 км/год, який він вирішив обігнати. Переконавшись, що цей маневр не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, увімкнувши лівий показчик повороту здійснив обгін даного транспортного засобу, який закінчив перед початком суцільної лінії дорожньої розмітки. Ствердив, що суцільної лінії не перетинав.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв, відзиву на позов та клопотань до суду не надав, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши у судовому засіданні доводи Позивача, дослідивши письмові докази, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1 КУпАП, одним із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, в тому числі і тих, що притягуються до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в ст. 7 КУпАП вказано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії НК №109473, винесеної 10.09.2018 року поліцейським інспектором сектору реагування патрульної поліції №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта ОСОБА_2Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425гривень за те, що він 10.09.2018 року о 18 год. 50 хв. на автодорозі Луцьк-Ковель, керуючи транспортним засобом марки "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила обгону, а саме здійснив обгін по суцільній лінії, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП.
Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1з оскаржуваною постановою не згідний та зазначеного у ній порушення правил дорожнього руху не вчиняв,оскільки завершив обгін транспортного засобу, який рухався попереду із швидкістю близько 30 км/год, до початку суцільної лінії дорожньої розмітки.
Відповідно до п.34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про правила дорожнього руху" від 10 жовтня 2001 року № 1306, горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, що передбачено ст. 251 КУпАП .
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Однак, про такі докази в оскаржуваній постанові не зазначено.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення. Поряд з цим, ч.2 ст.77 КАСУ встановлено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, складаючи постанову відносно Позивача діяв в порушення ст. 280 КУпАП, не з'ясувавши всі обставини, які мають значенння для правильного вирішення справи, зазначив відомості щодо винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення та визначив покарання у межах санкцій визначених ч.2 ст. 122 КУпАП, не надавши Позивачу, як встановлено під час розгляду справи, ніяких доказів вчинення правопорушення, оскільки вони не зазначались в постанові, що вказує на неправомірність дій Відповідача та обгрунтованість позовних вимог Позивача.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Беручи до уваги наведені вище обставини, а також враховуючи приписи згаданих процесуальних норм, Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова у справі не може слугувати носієм доказової інформації, оскільки спростовується позовною заявою Позивача та його доводами у судовому засіданні, а інформація, відображена в ній, не підтверджена іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, Ратнівський районний суд Волинської області, належним чином, повно та всебічно дослідивши усі обставини справи, виконавши вимоги приписів чинного процесуального законодавства щодо витребовування та оцінки доказів у справі, з врахуванням вимог стосовно їх належності й допустимості, а також забезпечивши обом сторонам право на звернення до суду, передбачене, зокрема ст. 5 КАС України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку про підставність позовних вимог, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області-Хилюка Б.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягненняпідлягає задоволенню, а постанова серії НК №109473 від 10 вересня 2018 року, скасуванню.
На підставі ст. ст. 2, 3, 5, 77, 241-246, 295 КАС України, ст.ст. 251, 258, 280 КУпАП, Суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області-Хилюка Б.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора СРПП №4 Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області-Хилюка Б.І. серії НК №109473 від 10 вересня 2018 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ратнівський районний суд Волинської області.
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_3