12 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 910/12178/16
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Станевич Людмили Анатоліївни
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017
(головуючий - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017
(суддя Мудрий С.М.)
у справі № 910/12178/16
за позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"
до Фізичної особи-підприємця Станевич Людмили Анатоліївни
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
2) Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві,
3) Державна архітектурно-будівельна інспекція України,
про розірвання договору, виселення та знесення збудованого нерухомого майна,
24 жовтня 2018 року Фізична особа-підприємця Станевич Людмила Анатоліївна звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/12178/16.
Проте, вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 статті 290 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір судовий" збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом у даній справі) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складала 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1378 грн.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинний з 15.12.2017 внесено зміни зокрема до Закону.
Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення господарського суду судовий збір визначений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі №910/12178/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017, позовні вимоги позивача задоволено повністю. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1531 від 08.04.2014, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фізичною особою-підприємцем Станевич Людмилою Анатоліївною та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд". Виселено фізичну особу-підприємця Станевич Людмилу Анатоліївну із нежитлового приміщення громадської вбиральні, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, б/н, загальною площею 68,9 кв.м. та зобов'язано фізичну особу-підприємця Станевич Людмилу Анатоліївну привести нежитлове приміщення громадської вбиральні, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, б/н, загальною площею 68,9 кв.м., у стан, відповідний на момент передачі в оренду, шляхом знесення самовільно збудованого магазину вживаного одягу, що розміщений у будівлі вказаної громадської вбиральні.
Скаржник оскаржує рішення у цій справі за двома вимогами немайнового характеру (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, якою змінено підстави позову в частині) про виселення відповідача із нежитлового приміщення громадської вбиральні розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, б/н, загальною площею 68,9 кв.м.; зобов'язання відповідача привести приміщення громадської вбиральні у стан, відповідний на момент передачі в оренду, шляхом знесення самовільно збудованого магазину вживаного одягу, що розміщений у будівлі вказаної громадської вбиральні. Отже, належною сумою судового збору, що підлягала сплаті при поданні такого позову (в чинній на час подання позову редакції), є 2756,00 грн, а тому належний розмір судового збору для касаційного перегляду складає 5 512,00 грн. (200%*2756,00 грн).
Разом з тим, скаржник сплатив судовий збір у розмірі 4961,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.913083957.1 від 11.12.2017 на суму 4961,00 грн, отже сума недоплаченої частини судового збору становить 551,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з тим, що судовий збір було сплачено не у повному розмірі, Фізичній особі-підприємцю Станевич Людмилі Анатоліївні необхідно усунути недоліки касаційної скарги та доплатити судовий збір у сумі 551,00 грн.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено змінені реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом, які введені в дію з 02.07.2018:
- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: 31219207026007;
- Код банку отримувача: 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
- символ звітності банку: 207.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
Крім того, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник вказує, зверталася з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення 11.12.2017, однак скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 30.01.2018 у цій справі на підставі п.п.17.5 п.п.17 п.1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Скаржник зазначає, що ухвала суду від 30.01.2018 була направлена судом скаржнику разом з касаційною скаргою 27.07.2018 після спливу строку на касаційне оскарження; після її отримання заявнику необхідний був час для приведення форми та змісту касаційної скарги у відповідність до нової редакції ГПК України; у зв'язку з необхідністю повторної сплати судового збору заявнику знадобився деякий час для збирання необхідної суми грошових коштів.
Як вбачається з відомостей суду щодо надіслання поштових відправлень, ухвалу Верховного Суду від 30.01.2018 судом рекомендованим листом за номером кодового ідентифікатора "0101612557650" надіслано 02.02.2018 Фізичній особі-підприємцю Станевич Людмилі Анатоліївні на адресу, зазначену нею в касаційній скарзі: 03148, АДРЕСА_1, що підтверджується відміткою поштового штемпеля на списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальним чеком від 02.02.2018 № 0584.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності.
Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Електронний текст ухвали Верховного Суду від 30.01.2018 про залишення касаційної скарги без руху надіслано судом 31.01.2018 та 01.02.2018 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим.
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в розділі "Відстеження відправлень", за результатами пошуку даних по штриховому кодовому ідентифікатору рекомендованого листа "0101612557650", надісланого скаржнику, відправлення не вручене під час доставки 03.02.2018 та 02.03.2018 повернено за зворотною адресою.
Поштове відправлення (за номером кодового ідентифікатора "01016 12557650") ухвали Верховного Суду від 30.10.2018 разом з касаційною скаргою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" було зареєстроване судом 13.03.2018. В подальшому 21.03.2018 судом направлено повторно вказані матеріали скаржнику рекомендованим листом "0101612762687", який було повернуто до суду та зареєстровано 05.05.2018 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в розділі "Відстеження відправлень", за результатами пошуку даних по штриховому кодовому ідентифікатору рекомендованого листа "0101612762687", повторно надісланого скаржнику, відправлення не вручене під час доставки 23.03.2018 та 23.04.2018 повернено за зворотною адресою.
Вдруге подана до суду касаційна скарга скаржника надіслана на адресу Верховного Суду 24.10.2018, тобто більш ніж через вісім місяців з дати повернення касаційної скарги на підставі ухвали Верховного Суду від 30.01.2018.
Аргумент скаржника про надіслання судом копії ухвали від 30.01.2018 про повернення касаційної скарги без розгляду після спливу строку на касаційне оскарження та необхідність деякого часу для сплати судового збору не визнається поважною причиною для пропуску процесуального строку, оскільки зазначені заявником відомості щодо дати надіслання ухвали судом не відповідають дійсності, а вказані обставини свідчать про невжиття скаржником всіх необхідних заходів для дотримання вимог процесуального законодавства, встановлених для звернення з касаційною скаргою. Відтак можливість невідкладного у межах розумного строку на оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції повторного подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/12178/16 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Доводи заявника щодо необхідності з моменту отримання копії ухвали про повернення скарги без розгляду додаткового часу на сплату судового збору не приймаються до уваги судом, оскільки матеріалами касаційної скарги наведене не підтверджується, до касаційної скарги скаржник долучив квитанцію №0.0.913083957.1 від 11.12.2017, тобто про сплату судового збору при первісному зверненні. Інших обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги упродовж розумного строку ним не наведено.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Станевич Людмили Анатоліївни залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Станевич Людмили Анатоліївни на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/12178/16 залишити без руху.
2. Встановити Фізичної особи-підприємця Станевич Людмилі Анатоліївні строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені в статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач