58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
12 листопада 2018 року
Справа № 926/1599/18
Суддя Господарського суду Чернівецької області Швець М.В., розглянувши
заяву стягувача: Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»
до боржника: Житлово-будівельного кооперативу № 63
про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 71922,50 грн.
04.10.2018 року міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 63 заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 71922,50 грн., з яких: 62329,45 грн. - основна заборгованість, 8396,66 грн. - пеня, 220,61 грн. - інфляційні, 975,78 грн. - 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2018 справу №926/1599/18 передано на розгляд судді Швецю М.В.
Розглянувши подану заяву, суд встановив, що відповідно до договору № 0941 купівлі-продажу теплової енергії від 01.12.2015 року, який укладений між МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та Житлово-будівельним кооперативом № 63, заявник відпускає теплову енергію на об'єкти споживача в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору на такі потреби: опалення - в опалювальний сезон, а споживач зобов'язується оплачувати за одержану теплову енергію згідно встановлених тарифів не пізніше 20 числа за розрахунковим місяцем згідно п. 3.6. договору.
Однак, відповідач не виконав належним чином умови договору № 0941 від 01.12.2015 року купівлі-продажу теплової енергії щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2018 року - 30.09.2018 року в сумі 62329,44 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, судом не виявлено підстав передбачених статтею 152 Господарського процесуального кодексу України для відмови у видачі судового наказу.
Частина 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що в порядку наказного провадження здійснюється розгляд справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Згідно з пунктом 7 частини1 статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня може бути грошовою сумою або майном. У даній справі пеня визначена у відсотках від суми зобов'язання, тобто має грошове вираження.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тобто, в розумінні вказаної статті інфляційні та відсотки річних є частиною суми боргу, тобто є грошовим зобов'язанням, яке вираховується у відсотках від суми так само, як і пеня.
Законодавець не обмежував поняття «грошової заборгованості», визначеної статтею 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши долучені до заяви докази, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги про видачу судового наказу підлягають задоволенню, право на стягнення яких виникло на підставі договору купівлі-продажу № 0941 від 01.12.2015 року, а також відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України.
Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 151, 154, 155, 156, 159 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 63 (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 212-б, ідентифікаційний код 21429960) на користь міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (58018, м. Чернівці, вул. Максимовича, 19-а, ідентифікаційний код 34519280) заборгованість в сумі 71922,50 грн., з яких: 62329,45 грн. - основна заборгованість, 8396,66 грн. - пеня, 220,61 грн. - інфляційні, 975,78 грн. - 3% річних та 176,20 грн. судового збору.
4. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
5. Дата видачі судового наказу (співпадає з датою набрання законної сили наказом).
Суд повідомляє, що згідно із приписами пункту 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає по суті обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Згідно із частиною першою статті 159 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Дата набрання судовим наказом законної сили “12” листопада 2018 року
Строк пред'явлення судового наказу до виконання “13” листопада 2018 року
Дата видачі судового наказу стягувачу “12” листопада 2018 року
Текст даного судового наказу розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua
Суддя М.В. Швець