12 листопада 2018 року Справа № 915/558/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали заяви Миколаївського міського центру зайнятості (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 68) про заміну стягувача його правонаступником в справі
за позовом: Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 68)
до відповідача: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (54018, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 55-Е)
про: стягнення 290,13 грн.,
28 серпня 2017 року Господарським судом Миколаївської області прийнято рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017 та постановою Верховного суду від 06.03.2018, яким вирішено:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (54018, м. Миколаїв, проспект Богоявленський, буд. 55-Е; ідентифікаційний код 41250753) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 68; ідентифікаційний код 20917678; р/р 37175001000436, Банк ГУДКСУ Миколаївської області, МФО 826013) завдану майнову шкоду в розмірі 290,13 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
23 жовтня 2017 року, на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.08.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2017, було видано відповідний наказ.
06 листопада 2018 року Миколаївський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 99/2-18м від 06.11.2018, в якій просить суд:
- замінити стягувача його правонаступником - Миколаївським міським центром зайнятості;
- надіслати копію ухвали про заміну стягувача його правонаступником учасникам справи, а також головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).
Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
У відповідності до змісту ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
При цьому, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 ГПК України.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.
Крім того, виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України “Про виконавче провадження”, враховуючи можливість застосування судом аналогії закону (ч. 10 ст. 11 ГПК), заяви про зміну сторони виконавчого провадження слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. При цьому, заява має також відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 164 ГПК і за необхідності - у частині п'ятій названої статті.
Частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі вимоги до позовної заяви: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Миколаївським міським центром зайнятості до заяви № 99/2-18м від 06.11.2018 не додано:
- документів, які підтверджують перебування виконавчого документа в справі № 915/558/17 на виконання саме головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1;
- Положення про Миколаївський міський центр зайнятості, на яке міститься посилання на стор. 2 заяви № 99/2-18м від 06.11.2018. При цьому, суд звертає увагу заявника на приписи ч. ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, якими закріплено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів;
- документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів.
Водночас, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 334 ГПК України, якою передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, зазначена норма передбачає обізнаність учасників справи стосовно заявлених вимог.
Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів ГПК України, суд вважає за необхідне при вирішенні питання стосовно подальшого руху заяви Миколаївського міського центру зайнятості № 99/2-18м від 06.11.2018 у справі № 915/558/17, застосувати приписи п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та ст. 174 ГПК України.
Щодо вимог заявника, викладених у заяві № 99/2-18м від 06.11.2018, суд зазначає, що вони нечіткі, абстрактні, неоднозначні, а тому - незрозумілі, оскільки не містять конкретної вказівки на те, у яких саме відносинах необхідно замінити стягувача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником не виконано вимоги ст. ст. 164, 170, 334 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення зави без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Миколаївського міського центру зайнятості № 99/2-18м від 06.11.2018 у справі № 915/558/17 залишити без руху.
2. Заявнику усунути встановлені при поданні подання недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення подання без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити заявнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, подання у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаним та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.Г. Смородінова