79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.11.2018 Справа №914/58/18
За позовом: Давидівської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської обл., с. Давидів Пустомитівського р-ну Львівської обл.,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр»,
м. Львів про: звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Суддя Козак І.Б.
при секретарі Гелеш Г.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність б/н від 22.06.2017р.);
від відповідача: ОСОБА_2 - директор (паспорт серія КВ №175111 від 03.06.1999р.);
ОСОБА_3 - представник (довіреність № б/н від 16.10.2018р.).
На розгляд господарського суду Львівської області Давидівською сільською радою об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Спектр» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Ухвалою суду від 23.01.2018р відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.02.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. Ухвалою суду від 24.04.2018р. провадження у справі зупинялося до набрання рішенням законної сили у справі № 813/730/18, що розглядається Львівським окружним адміністративним судом. Ухвалою суду від 17.09.2018р. провадження у справі поновлено, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 02.10.2018 р. Ухвалою суду від 16.10.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 25.10.2018р. у судовому засіданні 25.10.2018р. оголошувалася перерва до 05.11.2018р.
У судове засідання 05.11.2018р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав, просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,1912га за адресою: вул.Героїв України, 15, с.Горішній Пустомитівського району Львівської області таповернути її Давидівській сільськкій раді об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.
Представники відповідача у судове засідання 05.11.2018р. з'явилися, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов з таких мотивів:
· Позивач не є власником спірної земельної ділянки і жодного доказу на підтвердження права власності Давидівської ОТГ суду не подав;
· Відповідачу на праві власності належать об'єкти нерухомості, розміщені на спірній ділянці, право власності на які належно зареєстровано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
· Відповідач вчинив ряд дій на оформлення права користування спірною ділянкою.
Позивач у запереченні на відзив (вх.№6227/18 від 20.02.2018р.) проти аргументів відповідача заперечив, зазначивши таке. Відповідно до проекту формування території власником даної ділянки є Давидівська СР ОТГ, а розпорядником - Пустомитівська РДА. Відповідач не звертався із заявою до Давидівської ОТГ про отримання спірної ділянки в оренду, жодних дій на оформлення права користування не вчиняв, орендної плати не платив.
Відповідач у запереченні (вх.№8063/18 від 05.03.2018р.) спростовує заперечення позивача, зазначаючи таке: проект формування території не є доказом права власності на спірну ділянку; заперечив доводи позивача про фіктивність договорів, на підставі яких ТзОВ Компанія «Спектр» набуло у власність об'єкти нерухомого майна; договори купівлі-продажу від 30.12.2016р. та від 20.06.2017р. не є предметом цього спору; заявлена позивачем вимога про приведення земельної ділянки до попереднього стану є по своїй суті вимогою про позбавлення відповідача права власності на об'єкти нерухомості, що не може бути задоволена судом , оскільки подібна вимога може бути заявлена виключно до самочинного будівництва, а дані об'єкти нерухомості є законно побудованими і належно зареєстрованими, крім того, підстави для припинення права власності визначені ст.364 ЦК України, проте у позові жодна з них сільською радою не наведена.
Позивач у відзиві на заперечення (вх.№10040/18 від 20.03.2018р.) зазначив, що спірна земельна ділянка є державною власністю та відповідно до ст.12 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею за межами населеного пункту с.Пасіки Зубрицькі здійснює Пустомитівська РДА. Додатково звернув увагу суду на те, що відповідач не дає можливості оглянути спірну ділянку, що не дає можливості позивачу встановити факт розміщення об'єктів нерухомості на ній.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, встановив наступне.
12.09.2006р. між Пустомитівською РДА та ПП «Комерційний центр Бізнес-Фінанс» укладено договір оренди землі загальною площею 3,3370га, яка розташована на території Пасіки-Зубрицької СР за межами населеного пункту строком на 10 років. До договору долучено копію Акта приймання-передачі земельних ділянок в оренду від 14.09.2006р.
19.07.2007р. між ПП «Комерційний ценрт «Бізнес-Фінанс» та ТзОВ «Львівзахідтрансбуд» укладено договір про сервітутне користування залізничними коліями за адресою: вул.Надійна, 1а у м. Львові.
30.12.2015р. між ТзОВ Компанія «Омега Консалтинг» та ТзОВ Компанія «Спектр» укладено договір купівлі-продажу ? частини нежитлової будівлі та залізничної колії. (будівлі літ.Г-1 - насосної (мтал), загальною площею 15,1 кв.м, та літ.13 - підвищена сторона залізничної колії довжиною 287,0 (з/бетонні опори), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Надійна, 1а.
Як убачається з ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТзОВ Компанія «Спектр» 30.12.2015р. зареєструвала право приватної власності на будівлі літ.Г-1 - насосної (мтал), загальною площею 15,1 кв.м, та літ.13 - підвищена сторона залізничної колії довжиною 287,0 (з/бетонні опори), що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Надійна, 1а.
15.07.2016р. надійшла заява гр.ОСОБА_4 про те, що на його земельній ділянці незаконно встановлена огорожа ТзОВ «Спектр».
25.07.2016р. до Пасіки-Зубрицької СР надійшов лист-претензія від ГО «Об'єднанння забудовників «Горішній» про самозахват приватних земельних ділянок ТзОВ «Спектр».
Рішенням Пасіки-Зубрицької СР від 25.07.2016р. змінено поштову адресу об'єктів нерухомого майна з «м. Львів, вул.Надійна, 1а» на нову поштову адресу: вул.Героїв України, 15 с. Горішій, Пустомитівський район, Львівська область; зобов'язано ТзОВ Компанію «Спектр» зареєструвати речове право на об'єкт нерухомого майна за новою адресою.
Розпорядженням Пустомитівської РДА №749 від 16.11.2016р. вирішено розробити детальний план території для розташування об'єктів виробничо-комунального призначення на території Пасіки-Зубрицької СР за межами населеного пункту.
Рішенням Давидівської СР №10-1/2016 від 26.12.2016р. «Про припинення Винничківської, Кротоштнської, Чишківської та Пасіки-Зубрицької сільських рад» Давидівська СР є правонаступником активів та пасивів, майнових прав та обов'язків Винничківської, Кротоштнської, Чишківської та Пасіки-Зубрицької сільських рад.
20.06.2017р. між ТзОВ Компанія «Омега Консалтинг» та ТзОВ Компанія «Спектр» укладено договір купівлі-продажу ? частини будівель, а саме: будівлі компресорної - літ.К-1 площею 10,5 кв.м, будівлі електрощитової - літ.Л-1 площею 11,4 кв.м, будівлі КПП - літ. М-1 площею 21,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Надійна, 1а.
Як убачається з ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТзОВ Компанія «Спектр» 21.06.2017р. зареєструвала право приватної власності на будівлі компресорної - літ.К-1 площею 10,5 кв.м, будівлі електрощитової - літ.Л-1 площею 11,4 кв.м, будівлі КПП - літ. М-1 площею 21,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Надійна, 1а.
27.07.2017р. комісією у складі працівників сільської ради, Держархбудконтролю у Львівській області, ДСНС України у Львівській області та Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області було складено Акт комісійного обстеження №1018, у якому зазначено про неможливість встановити межі самовільно захопленої земельної ділянки відповідачем у зв'язку з неможливість потрапити на територію Компанії «Спектр».
Як зафіксовано у Протоколі архітектурно-містобудівної ради Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА від 12.10.2017р., рекомендовано Пасіки-Зубрицькій СР ОТГ провести громадські слухання відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та врахувати право власності на майновий комплекс ТзОВ Компанії «Спектр».
Рішенням Давидівської СР ОТГ від 03.11.2018р. №1089-15/2017 повернуто помилково зараховані кошти від 15.08.2017р. за платіжним дорученням №162407924, які надійшли на рахунок Давидівської СР ОТГ від ТзОВ Компанії «Спектр» в сумі 15'200,00 грн.
19.12.2017р. комісією працівників Давидівської СР ОТГ проведено повторно огляд спірної ділянки площею 2,1912га.
Даний акт затверджено рішенням Давидівської сільської ради ОТГ №1348-18/2017 від 20.12.2017р., зобов'язано ТзОВ Компанію «Спектр» демонтувати в термін до 05.01.2018р. самовільно встановлену огорожу.
25.12.2017р. ТзОВ Компанія «Спектр» звернулася до Давидівської СР зі зверненням про проведення громадських слухань щодо детального плану території.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2018р. у справі №813/730/18 зобов'язано Давидівську СР ОТГ провести громадські слухання щодо обговорення матеріалів «Детального плану території для розташування об'єктів виробничо-комунального призначення на території Пасіки-Зубрицької СР за межами населеного пункту с. Горішній Пустомитівського району стосовно розміщення інфраструктури для функціонування цілісного майнового комплексу ТзОВ Компанії «Спектр».
Як убачається з Протоколу громадських слухань від 05.07.2018р. Давидівської СР ОТГ, учасники слухань вирішили не погодити «Детальний план території для розташування об'єктів виробничо-комунального призначення на території Пасіки-Зубрицької СР за межами населеного пункту с. Горішній Пустомитівського району».
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до вимог статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі статтями 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 319 ЦК Українипередбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, відповідач набув право власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, отже, останній має законодавчо визначене право на земельну ділянку, на якій розташована його будівля.
При цьому ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Тобто нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою на якій воно знаходиться і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлового приміщення, яке належить відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. При цьому право користування земельною ділянкою виникає одночасно з виникненням права власності на нерухоме майно, яке на ній знаходиться в силу положень ч. 1 ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України
Таким чином, хоча право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під нерухомістю, що належить відповідачу на праві власності, належним чином не оформлене, однак неоформлення права на вказану земельну ділянку не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном та, відповідно, земельною ділянкою на якій воно розташована, оскільки, як зазначалося вище, користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів здійснення реконструкції з додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначені обставини виключають можливість звільнення спірної земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття.
Заявлені позивачем позовні вимоги фактично включають у себе вимоги про знесення від будівель та споруд (огорожі).
Відповідно до вимог статті 376 ЦК, статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно зі ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів реєстрації права власності на нерухомі будівлі та залізничну колію, зазначені об'єкти не можуть вважатися самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх знесення.
Також суд зазначає, що акт обстеження земельної ділянки від 19.12.2017, складений працівниками Давидівської СР ОТГ не може бути належним доказом на підтвердження встановлення порушення у сфері земельного законодавства, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1-3 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Відповідно до п. 3.9 Постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", підтвердження факту вчинення правопорушення (самовільного зайняття земельної ділянки) є матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис ( з вимогою усунути порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Саме ці документи можуть підтверджувати сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки, та період часу, протягом якого вона використовувалася без належних правових підстав.
Відповідно до статті 188 ЗК державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок. За змістом статті 10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства уповноважений орган державної влади повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на акт обстеження земельної ділянки від 19.12.2017р., а не на акт перевірки. При цьому, зазначений акт не містить відміток про ознайомлення з його змістом відповідача, його зауваження та доповнення до акту, як і не містить відомостей про його надсилання відповідачу.
Враховуючи те, що акт обстеження земельної ділянки від 19.12.2017 р. не може бути належним доказом на підтвердження самовільного захоплення земельної ділянки, беручи до уваги, що за відповідачем у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розташоване на спірній земельній ділянці, що виключає можливість звільнення спірної земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття, інших доказів на підтвердження здійснення відповідачем самочинного захоплення земельної ділянки матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено самовільного захоплення спірної земельної ділянки, в зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 10,12,20,73-76,79,123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд , -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
3. Відповідно до ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2018р.
Суддя Козак І.Б.